РОЗДІЛ  I

 НІЧ  ГРІХА  НА  ЗЕМЛІ  ЗАКІНЧИТЬСЯ

РАНКОМ  РАДОСТІ

“Буває увечері плач, а радість на ранок!” 
(Пс. 30: 6)

    Період, в якому було дозволене зло, став для людства темною ніччю. Його ніколи не забути. Але славний день праведності і божественної ласки, що має бути запроваджений Месією, Котрий зійде, як Сонце Справедливості, і яскраво та повністю освітить все і всіх, несучи зцілення і благословення, більш ніж компенсує жахливу ніч плачу, зітхання, болю, хвороб та смерті, в якій так довго було стогнуче створіння. 

“Буває увечері плач, а радість на ранок!” (Пс. 30: 6)

What is the world
waiting for?

    Великий Творець готує “гостину із страв ситих”, яка здивує Його створіння і перевищить все те, чого вони – в міру своєї уяви – могли би просити чи сподіватись. І всім Своїм допитливим створінням, які спостерігають за довжиною, шириною, висотою і глибиною Божої любові, що перевищує всяке сподівання, Він пояснює:

“Бо ваші думки – не Мої це думки, а дороги Мої – то не ваші дороги, говорить Господь. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої – за ваші думки” (Іс. 55: 8, 9).

The Sun of Righteousness reveals "present truth" now due.

What is a reasonable foundation for faith?

     І ми старались це зробити способом, що промовив би до розуму і міг бути прийнятий ним як фундамент. Тоді на цьому фундаменті ми намагались будувати вчення Святого Письма таким чином, щоб, наскільки це можливо, чисто людська розсудливість могла провірити його площини і кути згідно найточніших норм справедливості, вказаних нею.

Objective:

A plan consistent with God’s character and
harmonizing conflicting Scriptures

     Ті, хто приймає Біблію як відкриття Божого Слова (а ми звертаємось особливо до таких), погодяться, звичайно, що якщо вона натхненна Богом, то її вчення як цілісність повинні об’являти план, що є гармонійним і послідовним сам в собі, і узгоджується та відповідає характеру його Божественного Автора. 

     Як шукачі правди ми повинні мати на меті отримати повну гармонійну цілість об’явленого Богом плану. І як діти Божі ми маємо підставу сподіватись цього, бо згідно обітниці дух правди вестиме нас до цілої Правди (Ів. 16: 13) 

Methods of study:

1. Investigate all
    religious beliefs
             or
2. Study God’s
    Word

     Проблема, з якою ми можемо стикнутися, керуючись цим методом, полягає в тому, що якщо наше міркування викривлене та перекручене, або ми маємо якогось роду упередження (а хто не має?), то це перешкодить нам зробити правильний вибір, і тоді ми можемо вибрати неправду, а правду відкинути. 

     Крім того, приймаючи цей метод, ми багато би втратили, тому що Правда просувається вперед і світить все більше та більш аж до повного дня всім тим, хто її шукає і ходить в її світлі. Тим часом різноманітні вчення численних сект залишаються незмінними та нерухомими, як багато століть назад. 

     Кожне з них мусить містити в собі велику частину неправди, тому що кожне з них в певних важливих відношеннях суперечить іншим.

     Якщо ми будемо такими і щиро та ревно шукатимемо лише його керівництва та настанов, то його Великий Автор приведе нас до його зрозуміння (у відповідному для цього часі), використовуючи різноманітні божественно призначені засоби (див. Еф. 4: 11-16).

Is there truth
in tradition?

All religious teaching should guide the student
to Scripture

Geneva Bible

     Свідченням же сучасних теологів тут не надається жодної ваги, оминаються також і твердження так званих “перших отців”. Багато з них свідчили у згоді з представленими тут думками, але ми вважаємо, що загальною помилкою теперішнього часу і всіх часів є те, що люди вірять в певні доктрини тому, що в них вірили інші, кому вони довіряють. 

     Зрозуміло, що це є плодотворним ґрунтом для неправди, адже багато добрих людей вірили в неправду і вчили її з абсолютно чистим сумлінням (Дії 26: 9). 

     Шукачі правди повинні очистити свої посудини з каламутної води традиції і наповнити їх біля джерела Правди – Божого Слова. І не треба надавати ваги жодному релігійному вченню, якщо воно не веде шукача Правди до того джерела.

Thorough orderly study is necessary in the science
of Divine revelation

     Ми хотіли би звернути увагу зацікавленого дослідника на те, що самий поверхневий перегляд цього твору не виправдає його сподівань збагнути силу та гармонію представленого тут плану і доказів Святого Письма. 

    Ми старались від початку й до кінця представити різні фрагменти Правди не тільки зрозумілою мовою, але й в такому порядку, який дав би змогу всім групам читачів ясно зрозуміти тему і загальний план. Якщо будь-яка наука, для того щоб її зрозуміти, вимагає всестороннього і впорядкованого вивчення, то тим більше цього вимагає наука Божого об’явлення.

     Ми не маємо за що виправдовуватись, коли трактуємо багато тем, зазвичай знехтуваних християнами, а саме: прихід нашого Господа, пророцтва і символізм Старого та Нового Заповітів. Не повинна представлятись ні прийматись жодна теологічна система, яка пропускає чи недобачає найважливіших рис вчень Святого Письма. 

     Проте ми надіємось, що читач побачить велику різницю між, з одного боку, серйозним, розсудливим та шанобливим дослідженням пророцтв та інших писань в світлі звершених історичних фактів, щоб зробити висновки, з якими посвячений здоровий розум може згодитися, і, з другого боку, дуже поширеною практикою загального припущення, яке у випадку божественного пророцтва надто схильне давати волю необдуманим теоріям та неясним фантазіям.

     Ті, хто піддається цій небезпечній звичці, переважно стають пророками (?), замість того, щоб бути дослідниками пророцтв.

     Божа мудрість забезпечила нас пророцтвами про майбутнє, як і багатьма твердженнями відносно теперішнього та минулого. І цей факт сам по собі є докором з боку Єгови за нерозумність деяких Його дітей, які, виправдовуючи своє незнання і недбалість у вивченні Його Слова, говорять: “Вистарчає п’ятого розділу Матвія, щоб когось спасти”.

Object of prophecy:

To acquaint
the child of God
with his Father’s plans

     Зацікавлена таким чином Господньою працею, вона зможе служити духом і зрозумінням не лише як слуга, але і як дитина та спадкоємець. Об’явлення таким особам того, що буде, протидіє впливу того, що є тепер. Наслідком старанного дослідження може бути тільки зміцнення віри і заохочення до святості.

Is the church’s mission
to convert the world?

    Ця діаграма розповідає нам сумну історію про темряву і незнання того Єдиного Імені під небом і серед людей, через яке ми повинні спастись.

Relative Percentages
of World Population
Classified According to Religion

Nearly 2/3 of the world’s population are still heathen

    “Деякі мають дуже невиразне та невизначене уявлення про духовний стан світу. Ми чуємо про славну пробуджувальну працю тут і за кордоном, про нові місіонерські зусилля в різноманітних напрямах, про те, як одна країна за другою відкриваються для прийняття Євангелії, а також про великі суми грошей, посвячених на її розповсюдження. І нам здається, що для євангелізації  народів землі робляться всі відповідні зусилля.

    “Сьогодні (написано в 1886 р.) населення землі нараховує 1 424 000 000  чоловік. Вивчаючи діаграму, ми побачимо, що переважну більшість населення – близько двох третіх – становлять абсолютні язичники, решта ж є, переважно, послідовниками Магомета, або членами тих великих відступницьких церков, чия релігія є просто християнізованим ідолопоклонством. Про цих останніх важко сказати, що вони дотримуються або навчають Євангелії Христа. 

    “Та й говорячи навіть про 116 мільйонів номінальних протестантів, ми повинні пам’ятати, що значна їх частина в Німеччині, Англії і США впала в невіру, в темряву, можливо ще більшу, ніж язичництво. Багато з них або засліплені забобонами, або поглинуті крайнім неуцтвом.

“Отже, в той час, коли 8 мільйонів євреїв все ще відкидають Ісуса з Назарета, і коли більш ніж 300 мільйонів тих, хто носить Його Ім’я, відступило від Його віри, 170 мільйонів поклоняється Магометові, а більшість із решти людства до сьогоднішнього дня визнають культ неживих речей, своїх предків, мертвих героїв або ж самого диявола.

“Отже, всі так чи інакше поклоняються і служать твориву, замість Творця, Котрий є навіки благословенним Богом над всіма. Хіба не достатньо всього цього, щоб засмутити серця думаючих християн?”

    Але ми думаємо навпаки. Все це показує номінальне християнство в найбільш яскравих кольорах – яких тільки можливо. Наприклад, цифра 116 000 000, що зображує тут кількість протестантів, далеко перевищує їхнє справжнє число. Ми гадаємо, що лише 16 мільйонів більш менш виражали б кількість дорослих членів церкви. 

    Що ж до оцінки “малого стада”, “посвячених в Христі Ісусі”, тих, хто поступає “не по тілу, а по Духу”, то боїмось, навіть цифра 1 000 000 була б надто щедрою. Треба пам’ятати:  значна частина членів церкви, що завжди включається в загальний підрахунок, – це малі діти та немовлята. 

    І особливо це стосується європейських країн. В багатьох з них діти вважаються членами церкви вже з раннього дитинства.

Is there hope
for past multitudes?

     А коли ми усвідомимо собі, що протягом шести тисяч років століття за століттям на землі перейшли величезні маси людей, майже всі з яких були окутані цим же невір’ям та гріхом, то яким же похмурим стає це видовище! Із загальноприйнятої точки зору це дійсно жахлива картина.

     Тоді не дивно, чому всі, хто вірить в такі жахливі речі відносно планів та намірів Єгови, є такими ревними в прискоренні місіонерської праці. Дивує лиш те, що вони через це не впадають в розпач. Якщо б ми вірили такому вченню, наше життя було б позбавлене всякої радості, і всі яскраві пейзажі природи покрилися б мороком.

     І яке величезне полегшення повинна відчути стурбована Божа дитина, зауваживши, що пророк Ісая передбачив саме такий стан речей і засоби його виправлення. Ось що він говорить:

   “Бо темрява землю вкриває, а морок – народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з’являється! І підуть народи за світлом Твоїм” (Іс. 60: 2, 3). 

    “В цьому пророцтві велику темряву освітлює веселка обітниці: “І підуть народи [всі народи землі в загальному] за світлом Твоїм”.

     Не лише Церква задумувалась про триваючу нужду і темряву світу, та про повільний розвиток правди, але й сам світ пізнав та відчув свій стан. 

    Подібно до темряви, що огорнула Єгипет, ця темрява дійсно відчутна. На доказ цього зверніть увагу на зміст наступних рядків, взятих із одного філадельфійського журналу.

    Проміння божественної правди, спрямоване з Божого Слова, ще не розвіяло в свідомості поета ні сумніву, ні суму, підсиленого протиріччями різноманітних напрямків:

Lamplighter

     Було б помилкою навіть припустити, що особи без віри і без оправдання (що є наслідком віри) можуть ясно розуміти правду. Вона не для них. Псалмоспівець говорить: “Світло правди сіється для справедливого” (Пс. 97: 11). 

     Для Божої дитини є приготовлений світильник, світло якого розсіває найбільшу темряву на її шляху. “Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї” (Пс. 118: 105). 

     Але лише “путь праведних” “ніби те світло ясне, що світить все більше та більше аж до повного дня!” (Прип. 4: 18) Насправді немає ні одного справедливого – “нема праведного ні одного” (Рим. 3: 10). 

     Клас, до кого стосуються вищезгадані слова, – це “оправдані з віри”. Лише вони радіють привілеєм ходити по тій стежці, яка стає все щораз яснішою, щоб бачити не лише відкриття Божого плану, але й майбутні речі. 

Patriarchs, prophets, apostles and saints
have walked in increasing light

    Патріархи, пророки, апостоли та святі як минулого, так і теперішнього ходили в цьому зростаючому світлі. І це світло і далі постійно зростатиме, проходячи крізь сьогодення, “аж до повного дня”. 

     Це одна суцільна стежка і одне безперервно зростаюче світло. А те світло – це Божественне Свідоцтво, яке світить тоді, коли на це приходить відповідний час.

    Дух Божий, дарований Церкві, щоб вести її до Правди, вдасться до записаних речей і відкриє їх для нас. Ми не потребуємо більше нічого, крім записаного, тому що тільки Святе Письмо може зробити нас мудрими для спасіння через віру, яка є в Христі Ісусі (2 Тим. 3: 15).

"The morning cometh"
– for all the world

    Як звичайному сонцю Бог велить тепер світити на праведних та неправедних, так і в Тисячолітньому дні Сонце Праведності світитиме для користі всього світу і “висвітлить таємниці темряви” (1 Кор. 4: 5). Воно розвіє шкідливі випари зла і принесе життя, здоров’я, мир та радість.

    Дивлячись назад на минуле, ми бачимо, що тоді світло світило досить тьмяно. Обітниці минулих віків були неясними і невизначеними. Дані Аврааму та іншим, і образно зображені в Законі та церемоніях тілесного Ізраїлю, вони були лише тінями і давали невиразні поняття про чудові і милосердні наміри Бога.

Jewish hope

     А тоді, коли Ізраїль стане сильним та впливовим, Бог використає його як Свого представника в справі благословення всіх народів землі. Умови та вимоги, запропоновані цьому народу як спадкоємцю Божого Царства, настільки відрізнялась від його сподівань, а перспектива осягнення обіцяної величі як вибраного класу виглядала (із зовнішньої, людської точки зору) такою неправдоподібною, що всі, за винятком небагатьох, були засліплені по відношенню до цього послання. 

     Їхня сліпота та неприязнь до нього зросли ще більше, коли в процесі реалізації Божого плану настав відповідний час для розширення цього послання і для запрошення взяти участь в обіцяному Царстві. Це запрошення стосується кожного створіння під небом, котре, завдяки поступу в вірі, вважатиметься дитиною вірного Авраама і спадкоємцем даної йому обітниці.

Church’s hope

    Тому читаємо, що Ісус “вивів на світло життя і нетління Євангелією” (2 Тим. 1: 10). І від часів Ісуса, як Він і передбачав, світло почало світити ще яскравіше:

“Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. 

“А коли прийде він, той дух правди, він вас попровадить до цілої правди ... і що має настати, – звістить вам” (Ів. 16: 12, 13).

Clergy developed

     І так поступово з’явився особливий клас, названий “духовенством”, який вважав себе (і якого вважали інші) відповідним провідником у справах віри і щоденного життя, але осторонь Божого Слова. Ось так з бігом часу, внаслідок надмірної пошани до доктрин людей, здатних помилятися, і нехтування Слова непомильного Бога, розвинулась велика система папства.

Reformation –
a bold and blessed strike for liberty and the Bible

Martin Luther
at Diet of Worms

    І щоб звільнитись з цього рабства і повернутись до свободи та Біблії, був зроблений надзвичайно сміливий і благословенний крок, відомий всім як Реформація.

    Бог збудив відважних захисників Свого Слова, серед котрих були Лютер, Цвінглі, Меланхтон, Вікліф, Нокс та інші. Вони звернули увагу на той факт, що папство відклало Біблію вбік і замінило її церковними декретами та догмами, і вказали на деякі його помилкові вчення та церемоніали, доводячи, що ті збудовані на людських традиціях, протилежних до правди та протидіючих Божому Слову. 

    Вони разом із своїми прихильниками були названі протестантами, оскільки протестували проти папства,  стверджуючи, що тільки Боже Слово є єдиним взірцем віри та діяльності.

Martin Luther
1483-1546, Germany

William Tyndale
1484-1536, England

John Huss
1369-1415, Bohemia

John Wycliffe
1324-1384, England

Noah Building
the Ark

Noah, Preacher of Righteousness

    Вони поставили межі для свого поступу на дорозі Правди, загороджуючи (з крупинкою правди, яку мали) велику кількість помилок, взятих від “матері”-церкви. 

     Більшість християн відчуває забобонну пошану до цих сформованих багато років тому віровчень, вважаючи, що ніхто не може знати про Божий план більше, ніж знали реформатори.

    Ця помилка обійшлась дорого, адже крім тих небагатьох важливих основ правди, котрі були тоді віднайдені в смітті неправди, є важливі аспекти правди, котрі постійно стають актуальними, а ці християни відгородились від них стінами своїх віросповідань. 

    Наприклад: в дні Ноя було правдою (правдою, котра вимагала віри від всіх, хто хотів би тоді ходити в світлі), що незабаром настане потоп, тоді як ні Адам, ні інші про це нічого не знали. Коли б ми сьогодні проповідували настання потопу, то це зовсім не було б проповідуванням правди. 

     Є інші епохальні правди, які постійно стають актуальними. І якщо ми будемо ходити в світлі світильника, то знатимемо про них. Отже, якщо ми маємо лише те світло, яке було відоме кількасот років тому, і не більше, то до певної міри ми є в темряві.

    Боже Слово – це велика комора з харчем для голодних мандрівників, подорожуючих дорогою світла. Для дітей там є молоко, а для більш розвинутих – тверда страва (1 Петр. 2: 2; Євр. 5: 14).

    Крім цього, ця комора наповнена їжею, відповідною до різних пір та обставин. Ісус сказав, що вірний управитель повинен давати дому віри їжу своєчасно – виносити “нове і старе” із своєї скарбниці (Лк. 12: 42; Мт. 13: 52).

Tyndale Bible

     Правда, котра знаходиться у вченнях різноманітних сект, настільки прикрита і перемішана з помилками, що її природна краса і дійсна вартість залишаються невидимими. Ці різні віровчення постійно конфліктують між собою і стикаються. 

     І оскільки кожне з них заявляє, що його основою є Біблія, то вина за плутанину думок та очевидну розбіжність кладеться на Боже Слово. Це і дало початок загальновідомому прислів’ю: ”Біблія – це стара скрипка, на якій можна грати будь-яку мелодію”.

"...be ready always to give an answer to every man that asketh you
a reason of the hope that is in you with meekness
and fear."
I Peter 3:15

     Тільки Боже Слово може зробити людину мудрою, і воно є корисним для навчання, для настанови і т.п., “щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова” (1 Петр. 3: 15; 2 Тим. 3: 15-17). 

     Лише ця єдина скарбниця вміщає невичерпні запаси і нових, і старих речей – своєчасну поживу для дому віри. Напевно жоден, хто вірить словам Святого Письма, що “путь праведних – ніби те світло ясне, що світить все більш та більш аж до повного дня”, не буде стверджувати, що цей повний досконалий день настав в часи Лютера. 

     А якщо ще не настав, то ми добре робимо, коли пильнуємо наш світильник, як “світильник, що світить у темному місці, аж поки почне розвиднятися” (2 Петр. 1: 19).

    Візьміть в руки симфонію і перегляньте вірші зі словами «сидіти» та «стояти», а тоді порівняйте їх із віршами, де зустрічаються слова «ходити» і «бігати», і ви побачите велику різницю. 

     Люди «сидять в темряві» та із «злоріками», а також «стоять на дорозі грішних», але «ходять в світлі» та «біжать по нагороду» (Іс. 42: 7; Пс. 1: 1; Євр. 12: 1).

"All scripture
is given by inspiration of God,
and is profitable
for doctrine,
for reproof,
for correction,
for instruction
in righteousness."
II Timothy 3:16

    Так, ми постійно повертаємось до слів пророків та апостолів, щоб дізнатись все про теперішнє і про майбутнє, але не тому, що вони завжди розуміли Божі плани та наміри краще від нас, а тому, що Бог вживав їх як Своїх речників, щоб сповіщати нам і всій Церкві Християнського Віку правду про Його плани, тільки-но прийде час на цю правду.

     Цей факт повністю доказаний апостолами. Ап. Павло говорить нам, що Бог ознайомив християнську Церкву з таємницею (секретом) Своєї волі, яку Він задумав в Своєму розумі і ніколи перед тим не об’являв, хоч і записав незрозумілими виразами. 

     Але ці записи не могли бути зрозумілими, поки не прийшов належний час, щоб очі нашого зрозуміння відчинились для усвідомлення “високого поклику”, призначеного виключно для віруючих Християнського Віку (Еф. 1: 9, 10, 17, 18; 3: 4-6). 

     Це нам досить ясно доказує, що ні пророки, ні ангели не розуміли значення висловлюваних ними пророцтв. Ап. Петро говорить нам, що коли вони стурбовано запитували про значення цих пророцтв, Бог відповів їм, що правда, закрита в їх пророцтвах, призначена не для них, а для нас в Християнському Віці. 

     І апостол вмовляє Церкву зміцняти свою надію на дальшу ласку (милість, благословення) в цьому напрямку, тобто на ще більші знання Божих планів (1 Петр. 1: 10-13).

Apostle Peter

    І хоч Церква апостольських часів була вільною від багатьох помилок, що виникли в часи папства і під його впливом, все ж ми не можемо думати, що рання Церква бачила Божий план мак глибоко і ясно, як це можливо тепер. 

    Зрозуміло також, що не всі апостоли мали однаковий рівень знання Божого плану, хоча всі їхні листи були писані під Божим керівництвам і натхненням, як і пророчі слова. І як приклад існування тоді такої різниці в знанні пригадаймо собі тимчасову непослідовність ап. 

    Петра та інших апостолів, за винятком ап. Павла, коли Євангеліє почало проповідуватись язичникам (Дії 10: 28; 11: 1-3; Гал. 2: 11-14). Нерішучість ап. Петра була прямою протилежністю впевненості ап.

   Павла, яку останньому вселяли слова пророків, Божа діяльність в минулому, а також особисто відкриті йому об’явлення.

Apostle Paul

    Але ми можемо бачити надзвичайну цінність цих об’явлень та видінь для цілої Церкви. Бо хоча йому і не було дозволено розповідати про те, що він бачив, ні виявляти всіх подробиць відомих йому Божих таємниць, пов’язаних з “майбутніми віками”, все ж те, що він бачив, додало більшої сили, певного відтінку і глибини значенню його слів. 

    А слова ці, в світлі наступних фактів, виконаних пророцтв і під керівництвом Духа, ми можемо оцінити набагато більше, ніж перша Церква.

Apostle John

    Це переконливо доказує нам, що, принаймні, аж до цього часу Божий план не був повністю об’явленим. І  ніколи раніше – аж до теперішнього часу – ця книга не була тим, на що вказувала її назва – відкриттям, об’явленням. 

    Коли говорити про ранню Церкву, то, правдоподібно, ніхто не розумів жодної частини цієї книги. Навіть ап. Іван, який бачив ці видіння, напевне, не розумів значення того, що бачив. 

    Він був і пророком, і апостолом, і хоч, як апостол, він розумів і навчав про те, що було тоді “своєчасною поживою”, як пророк він говорив про речі, які мали давати “поживу” в майбутньому часі для челядників.

    Ця книга відкривалась саме для таких. А в часи Реформації вона дуже допомогла Лютеру зрозуміти, що папство – чиїм сумлінним слугою він був – дійсно є “антихристом”, про котрого згадує апостол, і ми тепер бачимо, що його історія займає значну частину цього пророцтва.