Р О З Д І Л  XIV

 

БОЖЕ ЦАРСТВО

Важливість теми Характер Царства Царство під час Віку Євангелії Хибні погляди, виправлені ап. Павлом Наслідки невірних поглядів на Царство Дві частини Божого Царства Духовна частина і її праця Земна частина і її праця Їх гармонійна діяльність Слава земної частини Слава небесної частини Корінь Заповіту, з якого виростають ці гілки Земна частина Царства буде Ізраїльською Загублені племена Небесний Єрусалим Ізраїль як образний народ Занепад Ізраїлю і його відновлення Вибрані класи Спадкоємці Царства Залізне правління Ілюстрація мети Тисячолітнього царювання Передача Царства Отцю Повне виконання початкового задуму Бога

     КОЖНИЙ, хто не дослідив старанно цієї теми з симфонією та Біблією в руках, здивується, коли це зробить, бо побачить, яке важливе місце займає вона в Святому Письмі. Старий Заповіт рясніє обітницями та пророцтвами, центральне місце в яких займають Боже Царство та його Цар, Месія.

     Кожен ізраїльтянин надіявся (Лк. 3: 15), що під правлінням Месії Бог підніме їхній народ як націю. І коли до них прийшов Господь, то прийшов як їх Цар, щоб встановити на землі довго обіцяне Боже Царство.

Baptism2.jpg (6041 bytes)
John the Baptist, the Forerunner of Jesus

     Іван, попередник та вісник нашого Господа Ісуса, почав свою місію оголошенням: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне (Мт. 3: 2). Господь почав Свою службу точно таким же оголошенням (Мт. 4: 17), і апостоли були послані проповідувати цю ж вістку (Мт. 10: 7; Лк. 9: 2). 

     Тема Царства була не просто темою, якою Господь почав Свою публічну службу, а була, фактично, основною темою Його проповідування (Лк. 8: 1; 4: 43; 19: 11). Інші ж теми згадувались лише в звязку з нею, або як її пояснення. 

     Більшість притч Господа були або ілюстраціями царства з різних точок зору і з різними особливостями, або служили для того, щоб звернути увагу на повне посвячення Богові як на необхідну умову для участі в цьому царстві, а також, щоб спростувати невірне уявлення євреїв про те, що царство обовязково належатиме їм, бо вони є природними дітьми Авраама, а значить і природними спадкоємцями обітниці.

Why didn’t Jesus set up his kingdom at his first advent?

Jesus3Feed5000.jpg (4863 bytes)
Jesus healing, a foretaste of his kingdom on earth

 

Jesus4Emaus.jpg (2943 bytes)
Walking to Emmaus

     Наш Господь в розмовах із Своїми послідовниками зміцняв і підбадьорював їх очікування майбутнього царства, говорячи їм: 

Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити [управляти] дванадцять племен Ізраїлевих (Лк. 22: 29, 30). 

І ще: Не лякайся, черідко мала, бо сподобалось Отцю вашому дати вам Царство (Лк. 12: 32). 

     І коли замість того, щоб бути коронованим і посадженим на престол, визнаний ними цар був розіпятий, Його учні сильно розчарувались. Як двоє з них признались тому, кого вони прийняли за незнайомця, по дорозі в Емаус після Його воскресіння:

      А ми сподівались були, що це Той, що має Ізраїля визволити визволити їх з-під римського ярма і зробити Ізраїль Царством Бога в силі та славі. Але зміни, що відбулись протягом декількох попередніх днів, їх дуже розчарували. Тоді Ісус дав їм зрозуміти, показуючи із Святого Письма, що перш ніж могло бути встановлене Царство, була необхідна Його жертва. (Лк. 24: 21, 25-27).

Why man’s redemption precedes kingdom blessings.      Бог міг дати Ісусу володіння землею і без відкуплення людини, бо над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче (Дан. 4: 22). Але задум Бога був набагато величнішим від того, чого міг би досягнути такий план. Таке царство могло би принести благословення, котрі (якими би добрими вони не були) носили би виключно тимчасовий характер, оскільки все людство знаходилось під осудом смерті. 

     А щоб зробити благословення Свого царства вічними та повними, спершу треба було викупити людство від смерті і тим самим легально звільнити від осуду, який перейшов на всіх в Адамі.

     Те, що Своїм поясненням пророцтв Ісус оживив в учнях надію майбутнього царства, очевидне з факту, що пізніше, коли Він їх залишав, вони запитали:

Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві? 

     Його відповідь, хоч і не вичерпна, не суперечила їхнім надіям. Господь сказав:

 То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав в владі Своїй (Дії 1: 6, 7).

Is the kingdom to be earthly? or heavenly?

 

 

wpe691.jpg (3028 bytes)

     Так, спочатку учні разом зі всім єврейським народом мали недосконале поняття про Боже Царство, вважаючи, що воно буде виключно земним, подібно як сьогодні багато-хто помилково впадає в іншу крайність, вважаючи, що царство буде виключно небесним. 

     І багато цих притч та неясних висловлювань нашого Господа Ісуса якраз і мали на меті у свій час виправити такі помилкові зрозуміння. Але Він завжди проповідував ідею царства, правління, яке має бути встановлене на землі і правити серед людей. 

     Він не лише вселяв в них надію на участь в цьому царстві, але й навчив їх молитись про його встановлення: 

Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

Waiting for God's kingdom seemed absurd to the worldly- wise.

 

 

 

 

 


Jesus taught that his kingdom was not of this world and would not be established until after his suffering and death.

But zealot Jews rebelled against Rome, endeavoring to set up their kingdom prematurely.

     Мудрим по-світськи євреям наш Господь здавався самозванцем та фанатиком. Його ж учнів вони вважали жертвами обману. Його розум, Його такт, Його чуда вони не могли ні заперечити, ні якось логічно пояснити. 

     Однак з точки зору їх невіри Його твердження, що Він є спадкоємцем світу і встановить обіцяне царство, яке управлятиме світом, а також, що Його послідовники, кожний з яких займав низьке становище в суспільстві, будуть співкерівниками з Ним в тому Царстві, виглядало надто абсурдним, щоб брати його під увагу. 

     Рим з його вимуштруваним військом, талановитими воєначальниками та величезним багатством був володарем світу і з кожним днем ставав ще могутнішим. Ким же тоді був цей Назарянин? 

     І ким були ці рибалки без грошей та впливу, що мали лише декілька прихильників серед простого люду? Хто вони такі, щоб говорити про встановлення давно обіцяного Царства, яке має бути найвеличнішим та наймогутнішим зі всіх коли-небудь знаних на землі?

ISMasada.jpg (19013 bytes)

The Masada

    The last outpost of Jewish rebellion in 73 A.D., is the famous location where 960 Jewish zealots chose to take their own lives rather than submit to a life of Roman slavery.


"The Kingdom of God cometh not with observation"--

Yet it would be everywhere present and powerful.

The spiritual kingdom is being set up first and will be for a time unrecognized.

     Фарисеї, сподіваючись викрити, як вони вважали, безпідставність тверджень нашого Господа і, тим самим, відкрити очі Його послідовникам, вимагали відповіді: Коли те царство, яке Ти проповідуєш, почне ставати видимим? Коли прибудуть Твої воїни? Коли появиться це Боже Царство? (Лк. 17: 20-30). 

     Відповідь нашого Господа дала б їм нове зрозуміння, якби вони не мали до Нього упередження і не були засліплені власною позірною мудрістю. Господь відповів, що Його царство ніколи не зявиться так, як вони його сподіваються. Царство, яке Він проповідував і до співспадкоємства в якому запрошував Своїх послідовників, було невидимим царством, тож не варто сподіватись його побачити. 

Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно [із зовнішнім виявом], і не скажуть: Ось тут, або Там. 

     Бо Боже Царство всередині вас!* Одним словом, Він показав, що коли Його царство прийде, воно буде скрізь присутнє і скрізь сильне, хоч і ніде не видиме.

*В перекладах Diaglott і Ротергема це звучить між вами, що є синонімом серед вас. 

Це, звичайно, не узгоджується з жодною теорією, яка стверджувала би, що царство, про близьке встановлення якого говорив Ісус, може бути в серцях фарисеїв, яких Він назвав лицемірами та побіленими гробами. 

Це царство, коли буде встановлене, буде серед або між всіма класами, керуючи та судячи всіх.


SkyStorm3F.jpg (2703 bytes)
     Ось так Господь дав їм уявлення про духовне Царство, яке Він проповідував. Але вони не були до цього готові і не прийняли його. Сподівання євреїв містили в собі певну долю правди про обіцяне Царство, яка свого часу буде реалізована, про що ми ще поговоримо. Але тут наш Господь має на увазі духовну частину Царства, яка буде невидимою. 

     І коли ця частина царства буде першою встановлена, його присутність буде невидимою і якийсь час нерозпізнаною. Привілей спадкоємства в цій духовній частині Божого Царства був єдиною пропозицією, даною тоді, і є єдиною надією нашого поклику протягом всього Євангельського віку, який тоді розпочався. Ось чому Ісус говорив виключно про нього (Лк. 16: 16). Це буде зрозуміліше згодом, коли ми продовжимо цю тему.

Nicodemus.jpg (7981 bytes)

"There was a man of the Pharisees, named Nicodemus, a ruler of the Jews:

The same came to Jesus by night, and said unto him,

‘Rabbi, we know that thou art from God: for no man can do these miracles that thou doest, except God be with him.’"
John  3:1,2

Jesus46Healing.jpg (5034 bytes)
Jesus healing

     Можливо через такі ворожі настрої в суспільстві, особливо серед фарисеїв, Никодим прийшов до Ісуса вночі, палко бажаючи вияснити таємницю, та, очевидно, соромлячись відкрито визнати, що подібні твердження мають якийсь вплив на його розум. 

     Розмова між Господом і Никодимом (Ів. 3), хоч і записана лише частково, дозволяє трохи більше побачити характер Божого Царства. Напевне згадуються лише найважливіші моменти цієї розмови, і з них нам неважко збагнути зміст всієї розмови, яку можна логічно перефразувати наступним чином:

Никодим:  

Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде. Однак деякі Твої твердження здаються мені дуже непослідовними, і я прийшов за поясненням. Наприклад, Ти і Твої учні ходите і проповідуєте:

Наблизилось Царство Небесне, але у вас немає ні армії, ні багатства, ні впливу, тож судячи зі всього, це твердження неправдиве. Здається, що цим ви обманюєте людей. 

Фарисеї в загальному вважають Тебе самозванцем, але я впевнений, що в Твоїх вченнях мусить бути щось правдиве, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.  

Я прийшов дізнатись, як виглядатиме те царство, яке Ти проголошуєш, коли і звідки воно буде? Коли і як воно буде встановлене? 

"Begotten" and "Born" of the spirit Ісус:  

Твоє прохання одержати повне зрозуміння Небесного Царства не може тепер отримати задовільної для тебе відповіді. І не тому, що Я про нього всього не знаю, а тому, що ти в своєму теперішньому стані не зміг би зрозуміти чи оцінити його, навіть якби Я все пояснив.

  Коли хто не народиться* згори, то не може побачити [грецьке еідон** знати або бути ознайомленим] Божого Царства.

*Грецьке слово ґеннао і його похідні, часом перекладені зачатий, а часом народжений, в дійсності містять в собі обидва значення і повинні перекладатись одним з цих двох слів, в залежності від змісту виразу, де вони зустрічаються.

 

 Обидва ці значення зачаття і народження завжди вміщені в цьому слові, тому коли одне записане, то інше завжди мається на увазі як народження є природнім наслідком зачаття, а зачаття природною передумовою народження.

 

Якщо дію по відношенню до ґеннао виконує слово чоловічого роду, то його треба перекладати зачатий, а якщо жіночого то народжений.

 

Так в 1 Ів. 2: 29; 3: 9; 4: 7; 5: 1, 18 ґеннао повинно бути перекладене зачатий, тому що дію виконує Бог (чоловічий рід).

 

Проте часом переклад залежить від природи дії, не дивлячись на те, який рід чоловічий чи жіночий.

 

Коли це слово вживається із сполучником ек, який означає від або із, його слід перекладати народжений.

 

Так в Ів. 3: 5, 6 ґеннао повинно перекладатись народжений, на що вказує слово ек із води, від тіла, від Духа.

 

** Це ж грецьке слово перекладене на розглянути в Діях 15: 6:

 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути [вивчити, зрозуміти] справу оцю.

 Це саме слова перекладене на бач в Рим. 11: 22: Отже, бач [розглянь, зрозумій] добрість і суворість Божу. 

Також і в 1 Ів. 3: 1 Подивіться [розгляньте, дізнайтесь, зрозумійте], яку любов дав нам Отець.

 

How can a man be begotten when he is old?

 

Repentance is not the new birth.

Spiritual begettal precedes spiritual birth.

Навіть Мої учні мають поки що не дуже ясні уявлення про характер проповідуваного ними царства. Я не можу сказати їм з тої ж причини, з якої не можу сказати тобі, і з тої ж причини вони б не зрозуміли. 

Але, Никодиме, одним з принципів, якими керується Бог, є те, що перш ніж дати більше світла, Він вимагає послуху до вже існуючого світла. 

А при виборі тих, хто вважатиметься гідним мати частку в царстві, вимагається вияв віри. Вони повинні охоче йти за Божим керівництвом, крок за кроком, часто бачачи ясно лише один наступний крок. Вони ходять вірою, а не видінням.

Никодим:

Але я Тебе не розумію. Що Ти маєш на увазі? 

Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своєї матері знову й родитись? Чи ти маєш на увазі, що покаяння, проповідуване Іваном Хрестителем і показане в водному хрищенні, якимсь чином є символічним народженням

Я зауважив, що Твої учні проповідують і христять подібно. Чи то є тим новим народженням, що необхідне для бажаючих побачити чи ввійти в Твоє царство?

Ісус:

Наш народ це посвячений народ, народ заповіту. Всі ізраїльтяни були охрищені в Мойсея в морі та в хмарі, коли залишили Єгипет. Бог прийняв їх в Мойсеєві, в посереднику їх заповіту при горі Синай. Але вони забули свій заповіт: деякі відкрито живуть як митники та грішники, а багато інших це самовдоволені лицеміри. 

Тому Іван і Мої учні проповідують покаяння повернення до Бога і визнання складеного заповіту. Хрищення Івана якраз і означає це покаяння і виправлення серця та життя, але аж ніяк не нове народження.  

Але якщо ти не зробиш більшого, ніж це, ти ніколи не побачиш Царства. Якщо крім переміни, символом якої є Іванове хрищення, ти не одержиш зачаття і народження від Духа, то не зможеш побачити Мого Царства. Покаяння приведе тебе назад до виправданого стану. 

В такому стані ти будеш здатний охоче визнати Мене Месією, позаобразним Мойсеєм.

 Посвятившись для Мене, ти будеш зачатим від Отця до нового життя та божественної природи, яка, якщо буде розвинена і оживлена, запевнить твоє народження як нового створіння, як духовної істоти в першому воскресінні. І ставши таким, ти не тільки побачиш, але й матимеш частку в Царстві.

Никодиме, зміна, яка має відбутись через це нове народження від Духа, є дійсно великою, бо те, що народжене від тіла, є тіло, а що народжене від Духа дух. Тому нехай тебе не дивують Мої перші слова про те, що перш ніж ти зможеш зрозуміти, дізнатись і оцінити речі, про які питаєш, ти повинен бути зачатий згори. 

Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: вам необхідно родитись згори. 

Різниця між твоїм теперішнім станом народженням від тіла і станом тих, хто народжений від Духа і ввійде в проповідуване Мною Царство, ставши його частиною, є дуже великою. Дозволь Мені навести тобі приклад, який дасть тобі певне уявлення про істоти, котрі, народившись від Духа, становитимуть те царство: 

Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа (Хом.) 

Вітер дує туди і сюди, і ти не можеш його побачити, хоч він і впливає на все кругом тебе. Ти не знаєш звідки він прийшов, ні куди йде. 

Це найкраща ілюстрація, якою Я можу зобразити народжених від Духа у воскресінні, тих, хто ввійде або становитиме Царство, яке Я нині проповідую. Всі вони будуть такі невидимі, як вітер, тож люди, ненароджені від Духа, не знатимуть ні звідки вони приходять, ні куди вони йдуть.

ElishaF.jpg (4628 bytes)
Elisha and his Servant

Никодим:

Як таке можливе? Невидимі істоти!

Ісус:

Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш? що духовні істоти можуть бути присутні і в той же час невидимі? 

Невже ти, що намагаєшся навчати інших, ніколи не читав про Єлисея та його слугу, чи про ослицю Валаама, а також багато інших прикладів із Святого Письма, які ілюструють цей принцип, що духовні істоти можуть бути присутніми між людьми, залишаючись невидимими? 

Більше того, ти один з фарисеїв, котрі відкрито вірять, що ангели є духовними істотами. Але це ілюструє те, що Я сказав тобі спочатку: якщо людина не буде зачата згори, вона не зможе побачити [розпізнати, ознайомитись чи зрозуміти як розумне] Божого Царства та й всього, що з ним звязане.

"The wind bloweth where it listeth, and thou hearest the sound thereof, but canst not tell whence it cometh, and whither it goeth: so is every one that is born of the Spirit." 
John 3:8

 

What is spirit begettal?

 

 

 

 

 

 

 


*Слів що на небі (вірш 13) немає в найбільш древніх і достовірних манускриптах.

 

     Якщо б ти хотів ввійти і стати співспадкоємцем зі Мною в Царстві, яке Я проголошую, ти повинен слідувати за світлом крок за кроком. Якщо ти так робитимеш, то приходитиме більше світло приходитиме настільки швидко, наскільки ти будеш до нього готовий. 

     Я проповідую те, на що прийшов тепер відповідний час і що ти можеш зрозуміти. Я чиню чуда, і ти визнаєш Мене вчителем, що прийшов від Бога, але ти не поступаєш згідно своєї віри і не стаєш відкрито Моїм учнем та послідовником. 

     Ти не можеш сподіватись побачити більше, доки не житимеш відповідно до того всього, що вже бачиш. Тоді Бог дасть тобі більше світла і доказів для наступного кроку. 

Поправді, поправді кажу Я тобі: ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви [фарисеї] не приймаєте. Коли Я говорив вам про земне, та не вірити ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне? 

     Марно було б Мені намагатись розповідати тобі про небесні речі, бо це тебе не переконало б і Моя проповідь здавалась би тобі ще безглуздішою. Якщо те, про що Я навчав, що носило земний характер і було проілюстровано земними речами (які ти міг зрозуміти і розумієш), не було достатнім доказом для твого розуму, щоб відкрито стати Моїм учнем і послідовником, то тим більше ти не переконався би в цьому, якби Я говорив тобі про небесні речі, про які ти нічого не знаєш, бо ніколи ніхто з людей не зійшов на небо, а значить ніхто не може підтвердити Моє свідоцтво. 

     Лише Я, Котрий зійшов з небес, розумію небесні речі. І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син.* Знання про небесні речі можна отримати лише після зачаття від Духа, а самі небесні речі після народження від Духа як духовні істоти.

Jesus40Teaching.jpg (5906 bytes)
Jesus taught about an earthly kingdom.
     Отже від Господа вимагалось чимало терпеливості, щоб проголошувати природу царства тим, чиї упередження та освіченість заважали їм бачити щось, крім викривлених уявлень про небесну частину царства. Проте вибір належного класу для участі в царстві Месії продовжувався, хоча з Ізраїлю, до якого він був виключно звернений протягом семи років, вибраних було небагато. 

     Як Бог і передбачив, через їх неготовність до нього, через їх неспроможність збагнути та виконати запропоновані умови, привілей участі в царстві Месії був відібраний від них як народу. 

     Отримав його лише останок з них. Цей привілей перейшов до язичників, щоб із них також вибрати люд для Ймення Свого. І серед них також лише останок, черідка мала, оцінює цей привілей і вважається гідним співспадкоємства в Його царстві і славі.

The kingdom of God has not yet reigned on earth.

 

     В номінальній християнській церкві була запроваджена серйозна неправда, яка невірно представляє це обіцяне царство як просто номінальну церкву в її теперішньому стані, а її працю лише як працю благодаті в серцях віруючих. 

     І ця неправда дійшла до такої крайності, що теперішній безбожний союз і царювання номінальної церкви зі світом вважається багатьма царюванням Божого царства на землі. 

     Фактично, в певному сенсі церква сьогодні є Царством Бога і діло благодаті відбувається в серцях віруючих, але рахуватися зі всім цим і одночасно заперечувати правдиве майбутнє Боже  Царство, що має бути встановлене під всіма небесами, в якому Божа воля буде виконуватись так, як на небі, означає спростовувати та позбавляти значення найсильніші і найвиразніші обітниці, згадані нашим Господом, апостолами та пророками для нашої підтримки й допомоги в перемаганні світу.

Christian allegiance.

 

 

 

 


SeatoSeaF.jpg (4167 bytes)
Christ's earthly kingdom will reach the whole earth.

     В притчах нашого Господа Церква часто названа царством. І апостол говорить про неї як про царство, над яким сьогодні царює Христос, кажучи, що Бог переніс нас з царства темряви в царство Свого дорогого Сина. Ми, приймаючи сьогодні Христа, визнаємо куплене Ним право на володіння і виявляємо Йому свій вдячний та добровільний послух, перш ніж Він силою встановить його в світі. 

     Ми усвідомлюємо різницю між законами праведності, які Він запровадить, і царством темряви, яке підтримує узурпатор, теперішній князь цього світу. Отже віра в Божі обітниці змінює наше підданство, і ми вважаємо себе підданими нового князя і, завдяки Його ласці, співспадкоємцями з Ним в тому царстві, яке буде встановлене в силі та великій славі.

     Але цей факт зовсім не скасовує обітниць, що в кінцевому результаті Христове царство буде від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі (Пс. 72: 8), що всі народи служитимуть Йому і будуть Його слухатись, і що перед Ним поклониться кожне коліно, як на небі, так і на землі (Дан. 7: 27; Фил. 2: 10). Скоріше навпаки, теперішній вибір малої черідки тільки підтверджує ці обітниці.
"He said therefore, ‘A certain nobleman went into a far country to receive for himself a kingdom and to return.’"
Luke 19:12

 

     Коли уважно досліджувати притчі нашого Господа, то стане зрозуміло, що вони чітко навчають про те, що прихід або встановлення Божого Царства в силі належить до майбутнього і, звичайно, не раніше, ніж прийде Цар. 

     Отже притча про молодого чоловіка знатного роду, який йшов в далеку країну, щоб одержати царство та повернутись і т.д. (Лк. 19: 11-15), чітко ставить встановлення Царства при поверненні Христа. 

     І послання Господа до Церкви багато років по тому звучало так: Будь вірний до смерті, і Я дам тобі вінця життя (Об. 2: 10). З цього випливає, що царі, які царюватимуть з Ним, не будуть короновані і не царюватимуть як царі в цьому житті.

God’s kingdom is not yet set up in glory and power.

Jesus45BeholdF.jpg (3460 bytes)

     Тому сьогодні Церква не є Божим Царством, встановленим в силі та славі, а лише в його початковому зародковому стані. І так справді навчають всі вислови Нового Заповіту, які мають до цього відношення. 

     Царство небес сьогодні зазнає насилля з рук світу. Його Цар був зневажений і розіпятий, і кожний, хто йтиме його слідами, так само зазнаватиме всілякого переслідування та насилля.

      Зауважте, що це стосується лише дійсної Церкви, а не номінальної. Але є дана обітниця, що коли зараз ми (Церква, зародок царства) страждатимемо з Христом, то у відповідному часі, коли Він візьме в руки всю владу та царювання, ми також будемо прославлені і царюватимемо з Ним.

PublicanF.jpg (5088 bytes)
Parable of the Publican  and Sinner

 

 

 

 

 

"And again I say unto you, It is easier for a camel to go through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God." Matthew 19:24

     Ап. Яків (2: 5), у згоді з навчаннями нашого Господа, говорить нам, що Бог вибрав бідних та зневажених в очах цього світу не для того, щоб царювати тепер, але вибрав як спадкоємців Царства, яке обіцяв Він. 

Господь говорить: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже! (Мр. 10: 23). 

     Зрозуміло, що Він не має на увазі номінальної церкви, яка вже тепер царює зі світом, адже в неї пропихаються багаті. Ап. Павло закликає спадкоємців Царства до терпеливості, наполегливості, доброчесності та віри, говорячи: 

Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа (2 Петр. 1: 10, 11).

ISNeedlesEye.jpg (22282 bytes)

Needles Eye Gate --
Humans could pass through easily; but large animals, such as camels, had to be unloaded and kneel to get through.

JaffaGate.jpg (16704 bytes)

Jaffa Gate -- Located at the west side of Jerusalem, the Jaffa Gate has a "needle’s eye," a small opening used as a security entrance at night when the large gate was safely shut.

Christian liberty      Дехто вважає, що написане ап. Павлом в Рим. 14: 17 відноситься до символічного царства. Але коли це розглянути в світлі контексту, то стає очевидним, що цей вислів означає наступне: ми, брати, що перенесені тепер в царство дорогого Божого Сина, маємо певні свободи щодо їжі і т.д., яких ми не мали як євреї під Законом (вірш 14). 

     Але давайте краще не користуватися тією свободою, якщо для братів, які ще цього не усвідомили, вона є причиною спотикання та порушення їхнього сумління. Нехай наша свобода по відношенні до їжі не губить нашого брата, за якого помер Христос. 

     Памятаймо, що привілеї царства і тепер, і в майбутньому складаються з набагато більших благословень, ніж свобода їжі, а саме: з нашої свободи робити добрі діла, з нашого миру з Богом через Христа, з нашої радості від участі в Святому Дусі Бога. 

     Ці свободи царства (тепер і завжди) є настільки великими, що такою незначною свободою щодо їжі цілком можна сьогодні пожертвувати ради добра нашого брата.

CrossCrown1.jpg (3364 bytes)
Christians must be overcomers to sit with Jesus in His Father's throne and reign over the nations of earth.

Arena.jpg (3009 bytes)
Overcoming  requires death in the Lord's service.

     Отже незалежно від того, з якої біблійної точки зору ми дивимось, ідея, що обітниці царства є міфічним обманом, або що наші сьогоднішні обставини виконують ці обітниці, спростовується.

В випадку ранньої церкви, при тодішніх труднощах та переслідуваннях, про які вона була заздалегідь попереджена, обітниці честі та співспадкоємства з Учителем в царстві були сильним стимулом вірності. Із всіх слів потіхи та підбадьорення в Апокаліпсисі, звернених до семи церков, ніщо не світить так яскраво та переконливо, як це:

Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його; і переможцеві... Я дам владу на поганами. 

     Ці обітниці абсолютно неможливо логічно пристосувати до теперішньої діяльності благодаті в серцях, а тим більше до царювання над народами в нинішньому житті. Бо ті, хто переможе, мусять вчинити це через смерть в службі і тим самим осягнути почесті царства (Об. 20: 6).
"Now ye are full, now ye are rich, ye have reigned as kings without us: and I would to God ye did reign, that we also might reign with you."
I Corinthians 4:8

 

 

 

 

 

Paul6.jpg (9784 bytes)
Paul preached that present suffering would be followed by future reigning.

     Але людська природа шукає способу уникнути страждань і завжди готова схопитись за почесть та владу. Як бачимо, навіть в дні апостолів деякі в Церкві були схильними пристосувати обітниці майбутньої честі та влади до теперішнього життя і починали поводитись так, ніби для світу вже прийшов час шанувати Церкву і навіть слухатись її. 

     Апостол Павло пише спростування цієї неправди, знаючи, що такі ідеї можуть мати шкідливий вплив на Церкву, розвиваючи гордість і відводячи від жертвування. Він говорить до них іронічно: 

Ви вже нагодовані, ви вже збагатились, без нас ви царюєте. 

     А потім серйозно додає: І коли б то ви стали царювати, щоб і ми [переслідувані апостоли] царювали з вами! (1 Кор. 4: 8). 

     Вони використовували християнство, намагаючись одержати від нього і разом з ним стільки почестей, скільки можливо. Апостол добре знав, що коли б вони були вірними як послідовники Господа, то не опинились би в такому стані. 

     Тому він нагадує їм, що коли довгоочікуване царство вже справді почалось, то і він також царював би не менше, ніж вони, і якщо в своїй вірності він переносить страждання заради правди, то це доказ, що їх царювання передчасне і є скоріше пасткою, ніж славою. Тоді з відтінком іронії він додає: 

Ми [апостоли і вірні слуги] нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні! 

     Я не пишу цього лише для того, щоб засоромити вас: я маю кращу і благороднішу мету застерегти вас. Бо шлях теперішніх почестей не веде до слави й честі, які будуть обявлені, бо тільки нинішні страждання й самовідречення є тим вузьким шляхом до слави, честі, безсмертя та співспадкоємства в царстві. Тому я благаю вас, будьте моїми послідовниками

     Страждайте нині, терпіть обмову та переслідування, щоб разом зі мною ви могли отримати корону життя, яку Господь, правдивий суддя, дасть мені в той день, і не лише мені, але й всім, хто полюбив Його зявлення (1 Кор. 4: 10-17; 2 Тим. 4: 8).

The true church has not yet reigned over the earth.

Charlemagne.jpg (11933 bytes)
The Pope crowning Charlemagne

     Але після того, як рання Церква вірно перенесла багато переслідувань, почали поширюватись теорії, що місією церкви є підкорення світу, встановлення небесного царства на землі та царювання над народами перед другим приходом Господа. 

     Це поклало початок світовим інтригам, пишності, гордості, показним видовищам та церемоніям в Церкві, які були задумані, щоб справити враження, привабити й вселити світу благоговійний страх. Крок за кроком це привело до великих претензій папства, що як Боже Царство на землі воно має право вимагати від кожного роду, нації та народу пошани та послуху його законам та служителям. 

     З таким безпідставним твердженням (яким воно, напевне, обманювало і себе, і інших) папство певний час коронувало і скидало царів Європи, та й досі претендує на повноваження, які вже тепер вже не може навязати.

 

 

 

Wheat5A.jpg (5162 bytes)

     Ця ж ідея передалася від папства до протестантизму, яке також твердить, хоча не так конкретно, що якимось чином відбувається царювання Церкви. Подібно до коринтян, його прибічники вже нагодовані, збагачені і царюють як царі, про що образно описав наш Господь (Об. 3: 17, 18). 

     Тож склалося так, що ті, котрі лише називають себе членами церкви (котрі в дійсності не є навернені, не є справжньою пшеницею, а куколем, лише імітацією пшениці), багатократно перевищують число справжніх учнів Христа. 

     Вони дуже противляться кожній справжній жертві і самовідреченню, не зазнають переслідувань заради справедливості [правди], а здебільшого дотримуються замість того лише показного посту і т.д. Вони дійсно царюють разом зі світом і не займаються приготуванням до участі в справжньому царстві, яке буде встановлене нашим Господам під час Його другої присутності.

There can be no kingdom without a king.      Кожний уважний спостерігач помітить цю очевидну невідповідність, яка існує між цим поглядом і вченням Ісуса та апостолів. Вони вчили, що не може бути  ніякого царства, поки не прийде цар (Об. 20: 6; 3: 21; 2 Тим. 2: 12). Значить небесне царство мусить терпіти насилля доти, доки не буде встановлене в славі та силі.
"To him that overcometh will I grant to sit with me in my throne, even as I also overcame, and am set down with my Father in his throne." Revelation 3:21

Дві частини Божого Царства

     Хоча й дійсно, як сказав наш Господь, Царство Боже не прийде (не виявить себе спочатку) із видимим проявом, все ж свого часу воно має обявитись для всіх через зовнішні, видимі та безпомилкові ознаки. І коли Боже Царство буде повністю встановлене, воно складатиметься з двох частин духовної або небесної і земної або людської. 

     Духовна частина буде завжди невидимою для людей, тому що ті, хто її становитиме, будуть мати божественну духовну природу, яку ніхто з людей не бачив і бачити не може (1 Тим. 6: 16; Ів. 1: 18). Але її присутність та сила будуть надзвичайно відчутні через її людських представників, з яких складатиметься земна частина Божого Царства.

 

 

 

 

 

 

    До духовної частини царства належатимуть переможні святі Євангельського віку прославлений Христос, Голова і тіло. Їх воскресіння і вивищення до влади передує воскресінню і вивищенню всіх інших, тому що через цей клас всі інші мають бути благословенні (Євр. 11: 39, 40). 

     Їхнє воскресіння є першим (Об. 20: 5).* Величезна праця, яка чекає на цю прославлену помазану громаду Христа, вимагає їхнього вивищення до божественної природи: тільки божественна сила здатна це здійснити. 

     Їх праця стосується не лише цього світу, але й усього, що на небі й на землі як серед духовних, так і серед людських істот (Мт. 28: 18; Кол. 1: 20; Еф. 1: 10; Фил. 2: 10; 1 Кор. 6: 3).


     *В цьому вірші слова а інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років добавлені.  Їх нема ні в найстарших і найбільш достовірних грецьких манускриптах в Синайському, Ватиканському №1209 і №1160, ні в Сирійському. 

     Ми повинні памятати, що багато уривків в сучасних виданнях додані і насправді не належать до Біблії. Оскільки заборонено додавати щось до Божого Слова, це наш обовязок відкидати такі додатки, як тільки встановлена їх недостовірність. 

     Можливо вищезгадані слова потрапили в текст випадково в пятому столітті. Бо жоден з більш ранніх манускриптів (Грецький або Сирійський) не містить цього речення. Можливо спочатку це була тільки примітка на полях рукопису, зроблена якимось читачем, який виразив свою думку відносно цього вірша, а потім вона була внесена в основний текст одним із наступних переписувачів, котрий не зумів відрізнити тексту від коментаря. 

Проте це речення не заважає викладеному тут Плану, тому що решта померлих весь світ не оживуть в тому повному і досконалому значенні цього слова, як жив Адам, перш ніж згрішив і підпав під вирок вмираючи помреш. 

Досконале життя без слабостей та вмирання це єдине значення, яке Бог вкладає в слово життя. З Його точки зору весь світ вже втратив життя, є вмираючим, і тепер може бути названим скоріше мертвим, ніж живим (2 Кор. 5: 14; Мт. 8: 22).

     Слово воскресіння (грецьке анастасіс) означає підняття. По відношенні до людини воно означає підняття її до того стану, від якого вона відпала, до повної досконалості людської природи всього того, що втратив Адам. Досконалість, від якої наш рід відпав це досконалість, до якої він поступово підніметься під час Тисячолітнього віку реституції або воскресіння (підняття). Тисячолітній вік це не лише вік випробувань, але й вік благословень. 

     Через воскресіння або реституцію до життя все те, що було втрачене, буде повернене всім тим, хто, дізнавшись про це і маючи можливість, буде з радістю слухатись. Процес воскресіння буде поступовим і вимагатиме цілий вік для свого завершення, хоча саме пробудження до такої, як сьогодні, міри життя і свідомості буде, звичайно, миттєвою справою. 

     Отже не раніше ніж закінчиться тисяча років, людство зможе досягнути ту повну міру життя, яку втратив Адам. Оскільки все, чому не достає досконалого життя, вважається станом часткової смерті, значить (хоча й вищезгадані слова не є частиною натхненного запису) можна цілком вірно сказати, що решта померлих не оживуть (не повернуть повноти втраченого життя), поки не завершаться тисяча років реституції та благословення.


wpe6EB.jpg (2619 bytes)

 

What does "resurrection" mean?

 

wpe6F8.jpg (5846 bytes)

 

"Marvel not at this: for the hour is coming, in the which all that are in the graves shall hear his voice, and shall come forth;

"They that have done good, unto the resurrection of life; and they that have done evil unto the resurrection of judgment (Greek "krisis")."
John 5:28,29

 

 

 

The kingdom work of Jesus and the Church

 

Who are the "Ancient Worthies"?


Abraham

MtOlives.jpg (12213 bytes)

Jewish hope --
Believing that God’s Kingdom would be established in Jerusalem and all nations would come to the "house of the God of Jacob," Jewish tombs thickly cover the slopes of Olivet, giving evidence to the Jewish faith in God’s promises of a kingdom and the resurrection of the dead.

ISMoslemTomb.jpg (15135 bytes)

Moslem hope --
When Messiah comes, he will enter Jerusalem through the Golden Gate; hence, the resurrection and judgment will begin from here.
Those who cannot walk the line of justice will fall into the Valley of Death below.  Moslem tombs  surround the Golden Gate, waiting for the Messiah.

ISChristianTomb.jpg (17096 bytes)

Christian hope --
A Christian cemetery lies in the Kidron Valley between the Jewish cemetery (on Mt. Olivet to the east) and the Moslem cemetery (on Mt. Moriah to the west).   When Christ returns, he will judge the world in righteousness.

    Діяльність земної частини Божого Царства буде зосереджена на цьому світові і на людству. Тих, хто вдостоїться високої честі мати в ньому частку, Бог найбільше піднесе і вшанує серед людей. Про них говориться в VIII розділі (стор. 145); їх судний день передував Євангельському віку. 

     Вже випробувані і визнані вірними, вони, пробудившись, вже не вийдуть на суд, а відразу одержать нагороду за свою вірність миттєве воскресіння до людської досконалості. (Решта крім них і духовного класу будуть підніматися до досконалості поступово під час Тисячолітнього віку). 

     Отже цей клас як людські представники Христа зразу буде готовим до дорученої йому великої праці відновлення та благословення решти людства. 

     І як духовна природа є необхідною для виконання діла Христа, так і досконала людська природа підходить для виконання майбутньої праці серед людей. Вони служитимуть серед людей і ті їх бачитимуть, тоді як слава їх досконалості буде постійним прикладом і стимулом для інших, котрі старатимуться досягнути тої ж досконалості. 

     А те, що ці стародавні гідні будуть належати до людської частини царства і будуть видимі людьми, абсолютно підтверджено словами Ісуса до невіруючих євреїв, які Його відкидали. Він сказав:

  Побачите ви Авраама та Ісака та Якова та пророків усіх в Царстві Божім. 

     Зауважте також, що Учитель не говорить, що вони побачать Його або апостолів разом з Авраамом. Насправді люди бачитимуть і перебуватимуть лише в земній частині царства, а не в духовній. І, без сумніву, деяким буде дуже прикро, що вони відкинули таку велику честь.

How will the two phases of the kingdom operate?

 

Moses3A.jpg (4435 bytes)
Moses

     В нас немає детальної інформації, яким саме чином ці дві частини небесного царства будуть гармонійно функціонувати.

      Але ми маємо ілюстрацію способу, як вони можуть функціонувати, у відношеннях Бога з Ізраїлем через їх представників Мойсея, Аарона, Ісуса Навина, пророків і т.д., хоча майбутнє виявлення божественної сили набагато перевищуватиме те, що було в образному віці, бо праця майбутнього віку охоплює збудження всіх мертвих і повернення слухняних до досконалості. 

     Ця праця вимагатиме встановлення між людьми досконалого уряду на чолі з досконалими людьми, які могли б правильно керувати державними справами. Це вимагатиме впровадження різних необхідних освітніх засобів та різноманітних доброчинних заходів. 

     І така благородна праця, скерована на підняття людського роду впевненими твердими кроками (під керівництвом невидимих духовних членів цього ж царства), є високою честю, до якої призначені стародавні гідні і до якої вони вийдуть вже приготовленими зразу ж після остаточного краху царств цього світу й звязання сатани, їхнього князя. 

     Як божественно вшановані представники небесного царства вони дуже швидко завоюють пошану і співпрацю всіх людей.

When mankind stands holy and righteous at the end of the 1,000 years, the kingdom will be returned to God.      Одержати місце в земній частині Божого царства означатиме знайти задоволення кожного бажання і прагнення досконалого людського серця. Вже з першого кроку в нього воно буде славним і радісним, а з бігом часу і з просуванням праці благословення ця слава зростатиме. 

     І коли в кінці тисячі років Христос завершить величну працю реституції (в великій мірі при допомозі цих шляхетних людських співпрацівників), коли весь людський рід (за винятком непоправних Мт. 25: 46; Об. 20: 9) стане в присутності Єгови випробуваним, без плям, зморшок чи чогось подібного, тоді ті, хто був задіяний в тій праці, сяятимуть серед своїх ближніх, а також перед Богом, Христом та ангелами, немов зорі навіки віків (Дан. 12: 3). 

     Їх праця, їх діло любові ніколи не будуть забуті їх вдячними ближніми. Вони назавжди залишаться в памяті (Пс. 112: 6).

Universe3F.jpg (3221 bytes)

     Але якою б великою не була вся слава тих досконалих людей, які складатимуть земну частину Царства, небесна слава буде найвищою. Якщо перші сяятимуть, як зорі навіки, то останні світитимуть, як світила на небозводі як сонце (Дан. 12: 3). 

     І слава небес, і слава землі будуть покладені до ніг Христа. Людський розум може лише приблизно, але не чітко, збагнути ту славу, яка буде обявлена в Христі протягом незліченних віків вічності (Рим. 8: 18; Еф. 2: 7-12).

The earthly seed and the heavenly seed of Abraham’s promise

Universe4.jpg (47000 bytes)
SandSea.jpg (19067 bytes)

     Саме цими двома частинами царства буде підтверджена обітниця Авраама: 

І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі. 

Розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря

  насіння небесне та земне як два Божі знаряддя для благословення світу. 

     Обидві частини обітниці були чітко передбачені і призначені Богом ще з самого початку, але Авраам міг бачити лише земну. 

     І хоча Бог із природного насіння вибрав головних в духовному класі (апостолів та інших) і запропонував основне духовне благословення всім в тому народі, котрі жили у відповідний час для того небесного поклику, все ж це набагато перевищувало те, що Авраам міг бачити в цьому заповіті це було ласкою за ласкою.

The earthly (human) and heavenly (spiritual) resurrection      Ап. Павло (Рим. 11: 17) говорить про заповіт Авраама як про корінь, з якого природно виріс Ізраїль, але в який були прищеплені віруючі язичники, коли природні гілки через невіру відламались. Це доказує подвійне виконання обітниці в розвитку двох насінь земного (людського) і небесного (духовного), які становитимуть дві частини царства. 

     Цей корінь-заповіт тримає два різних види гілок, кожна з яких в воскресінні принесе свій відмінний вид досконалих плодів людський і духовний класи в силі царства.

      Згідно порядку розвитку, першими були природні (земні) керівники, а пізніше небесні, але по порядку величі становища і часу його зайняття першими будуть духовні, а пізніше природні. Отже останні будуть першими, а перші будуть останніми (Мт. 19: 30; Лк. 13: 30).

Stephen’s sermon shows that Israel was yet to receive their earthly promise.

ISLand1F.jpg (3743 bytes)

 

 

 

 

Steven.jpg (8415 bytes)

This gate is traditionally the location where Stephen was stoned while giving his sermon of  Acts 7.

     Дана Аврааму обітниця, на яку посилається Степан (Дії 7: 5) і в яку вірив Ізраїль, була земною вона стосувалася землі. Бог обіцяв дати її на володіння йому, сказав Степан. Бог сказав Аврааму: 

Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід, бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму. 

І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж і потомство твоє перелічене буде. Устань, пройдись по Краю вздовж його та вширшки його бо тобі його дам! (1 М. 13: 14-17). 

     Степан пояснює, що ця обітниця ще повинна виконатись, оскільки, по його словах, Бог не дав Аврааму 

спадщини на ній [на землі]... навіть на крок.

StephensGate.jpg (8923 bytes) Stephen’s Gate --
On the east side of Jerusalem is Stephen’s Gate, also called "The Lion’s Gate" because of the carvings of lions in the stones above.
ISStephensGate.jpg (18688 bytes)
The Church’s completion must precede Israel’s receiving the promise.

ISHebronF.jpg (3409 bytes)
Tombs of Abraham, Isaac and Jacob in Hebron

     Апостол, пишучи про цей самий клас стародавніх гідних (і серед інших про Авраама), погоджується із словами Степана, що обітниця Авраама ще не виконана. Продовжуючи, він вияснює, що ці земні обітниці не можуть і не будуть виконані, аж поки не виконаються набагато вищі небесні обітниці стосовно Христа (Голови і тіла). 

     Він говорить про них: всі вони померли в вірі, не одержавши [виконання] обітниці, бо Бог передбачив дещо краще для нас [Христа], щоб вони без нас не стали досконалими (Євр. 11: 13, 39, 40). 

     Отже тут знову показано, що Відкупитель і Відновлювач є духовним, який віддав все людське як жертву за всіх, і що від цього духовного класу (коли він буде високо прославлений) повинні виходити всі благословення, не дивлячись на те, хто матиме привілей бути його знаряддям або представником (Рим. 12: 1; Гал. 3: 29).

Israel’s prominence in the earthly kingdom

 

 

"And it shall come to pass in the last days, that the mountain of the LORD’s house shall be established in the top of the mountains, and shall be exalted above the hills;

And all nations shall flow unto it.

And many people shall go and say, ‘Come ye, and let us go up to the mountain of the LORD, to the house of the God of Jacob;

And he will teach us of his ways, and we will walk in his paths:

For out of Zion shall go forth the law, and the word of the LORD from Jerusalem..."
Isaiah 2:2,3

     Отже бачимо, що земна частина царства буде ізраїльською, і з цим фактом тісно звязані численні пророцтва про важливе місце того народу в Божому плані стосовно майбутнього благословення світу, коли їх скинія, зруйнована вщент, буде відбудована, а Єрусалим стане славою всієї землі. 

     Ми знаходимо твердження пророків і апостолів, які чітко вказують, що в часи реституції Ізраїль як народ буде першим серед народів, які прийдуть до згоди з новим порядком речей; що земний Єрусалим буде відбудований на його старих руїнах, і що його державність буде відновлена, як було на початку під правлінням князів або суддів (Іс. 1: 26; Пс. 45: 17; Єр. 30: 18). 

     І що може бути логічнішим від того, що Ізраїль першим з радістю признає пророків і патріархів, і що знання та тривале виховання під Законом приготували його до поступливості та слухняності під правлінням цього царства? І тоді як Ізраїль одержить визнання та благословення першим з народів, про нього самого написано, що

  Господь допоможе найперше Юдиним наметам.

ISGateGolden.jpg (9806 bytes)

Ezekiel 47:1-12 identifies this gate as the one through which flows the river of waters of life.

Golden Gate --
The sole eastern gate of the Temple area is kept permanently closed until Messiah comes.
When Jerusalem was rebuilt by Suleiman the Magnificent in 1538-41 A.D., he had the gate sealed in the hope of postponing the "day of judgment" and the end of the world.


 

 

 

 

ISBarMitzveh.jpg (3529 bytes)
Israel's promises will be fulfilled in Messiah's earthly kingdom.

     Ми не бачимо особливої потреби вступати в дискусію, де саме треба шукати загублені племена Ізраїлю. Може це правда, а може й ні, як дехто стверджує, що ті загублені племена просліджуються до певних цивілізованих народів сьогоднішнього дня. 

     І хоча деякі з запропонованих доказів не позбавлені логіки, але, в основному, це всього лише здогадки і припущення. Та навіть якби дійсно було доведено, що деякі з цивілізованих народів є нащадками загублених племен, то це не давало б їм жодної переваги в небесному високому поклику, який з часу їх відкинення як народу не робить ніякої різниці між євреєм та греком, вільним та рабом. 

     Якщо б такі докази коли-небудь стали очевидними (а поки що так не є), то вони були б в досконалій згоді з пророцтвами та обітницями стосовно того народу, що все ще чекають виповнення в земній частині царства.

ISJerus1F.jpg (2799 bytes)
The Law will go forth from Zion, and the Word of the Lord from Jerusalem.
     Природна привязаність і певна міра віри, збережена досі, в довго не виконувані обітниці, а також всі їх природні пристрасті сприятимуть загальному і швидкому прийняттю Ізраїлем нових правителів, тоді як їх звичка хоч частково підкорятись Закону також сприятиме їх швидшому пристосуванню до принципів нового уряду.

     Оскільки центром імперії під час образного Божого Царства був Єрусалим, він знову займе це становище і буде містом Царя Великого (Пс. 48: 2; Мт. 5: 35). Місто є символом царства або володіння, тому Боже Царство символічно показане в Новому Єрусалимі, новому володінні, що сходить з неба на землю. 

     Спочатку воно складатиметься лише з духовного класу, нареченої Христа, яка, як бачив ап. Іван, поступово сходитиме на землю тобто поступово приходитиме до влади під час того, як теперішні імперії розпадатимуться на куски протягом Господнього Дня. 

     Але прийде час, і земна частина цього міста або уряду буде встановлена, членами якої будуть стародавні гідні. Не буде двох міст (урядів), а лише одне місто, один небесний уряд, якого очкував Авраам міста, що має підвалини. 

     Тут мається на увазі уряд, встановлений в праведності, оснований на твердому скелистому фундаменті праведності Христа, Відкупителя, на цінності викупу за людину, який Він дав, на непорушній божественній справедливості, яка  так само не може більше осуджувати відкуплених, як не могла раніше вибачати винних (Рим. 8: 31-34; 1 Кор. 3: 11).

"Beautiful for situation, the joy of the whole earth, is mount Zion, on the sides of the north, the city of the great King." 
Psalms 48:2
     Славне місто Миру! Його стіни означають спасіння, захист та благословення всіх тих, хто туди входить. Його основи, закладені в справедливості, ніколи не будуть зрушені, а його будівничим і архітектором є Бог! 

     В сяєві світла, яке випромінюватиме це славне Боже місто (царство), народи (люди) підніматимуться битою дорогою святості до досконалості та повної згоди з Богом (Об. 21: 24).*

"In that day shall this song be sung in the land of Judah; We have a strong city; salvation will God appoint for walls and bulwarks.

"Open ye the gates, that the righteous nation which keepeth the truth may enter in.

"Thou wilt keep him in perfect peace whose mind is stayed on thee because he trusteth in thee."
Isaiah 26:1-3

ISTowers4.jpg (26390 bytes)

ISTowers3.jpg (10540 bytes)

ISTowers2.jpg (8634 bytes)

     Ми вже говорили, що людство досягне досконалості при кінці Тисячолітнього віку, і тоді воно буде прийняте до членства в Божому Царстві і одержить повний контроль над землею, як спочатку і було задумано: кожна людина буде володарем, царем. Це виразно показано в символічному пророцтві ап. Івана (Об. 21: 24-26). 

     В видінні йому були показані не тільки люди, які ходили в світлі того міста, але він бачив і царів, що входили до нього в славі. Але не міг в нього ввійти той, хто осквернив би його. 

     Ніхто не зможе повязати себе з цим містом (царством), якщо спочатку не буде повністю випробуваним; не зможе і той, хто діяв би чи хотів би діяти облудно та несправедливо. 

     Цього удостояться лише ті, кого Агнець запише, як гідних вічного життя, і кому скаже: 

Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам.

ISTowers1.jpg (14828 bytes)

"Walk ye about Zion and go round about her: tell the towers thereof.

Mark ye well her bulwarks, consider her palaces: that ye may tell it to the generation following.

For this God is our God for ever and ever: he will be our guide even unto death."
Psalms 48:12-14

Walls --
The present walls (much of which are on the site of earlier walls) were built by Suleiman II about 1540 A.D.

The walls extend for 2-1/2 miles, with an average height of 38 feet.

Some of the stones from the wall of the temple enclosure at Jerusalem still exist.

They measure 30 feet long, 8 feet wide and 3-1/2 feet high, weighing over 80 tons.

Josephus tells of 60-foot long stones in the temple of Solomon.

Jerusalem, literal and symbolic

     Тому треба памятати, що хоч буквальне місто Єрусалим обовязково буде відбудоване і можливо навіть стане столицею світу, все ж багато пророцтв, які згадують про Єрусалим та його майбутню славу, використовуючи його як символ, відносяться до Божого Царства, яке буде встановлене в великій величі.

     Відносно майбутньої слави земної частини царства, представленої в Єрусалимі, пророки з великим запалом говорять так:


Радійте, співайте сумісно, о єрусалимські руїни, бо народа Свого Господь звеселив, викупив Єрусалима!

 Бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його на веселість! 

Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним... щоб ви ссали та розкошували із перс його слави! Бо Господь каже так: Ось керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний. 

Того часу назвуть Єрусалима: Господній престол, і до нього, до Єрусалиму, згромаджені будуть народи усі. 

І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо та й зберімось на гору [царство] Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону [духовної частини] Закон, і слово Господнє 


ISHora3.jpg (15909 bytes)

з Єрусалима з земної частини 

(Іс. 52: 9; 65: 18; 66: 10-12; Єр. 3: 17; Іс. 2: 3).


Israel, literal and symbolic

ISLand2F.jpg (3143 bytes)
Samaria "...plant them upon their land..."

    Роздумуючи над численними дорогоцінними обітницями про майбутні благословення, даними для Ізраїлю, та сподіваючись їх точного виконання для цього народу, ми не повинні забувати, що як народ вони є і образом і реальністю. З одного боку вони є образом всього людства. Їх Заповіт Закону (послуху та життя) був образом Нового Заповіту, який буде укладений зі світом під час Тисячоліття та майбутнього віків.

Кров примирення під їх образним заповітом і священство, яке застосовувало її за той народ, представляли кров Нового Заповіту та Царське Священство, котре під час Тисячоліття застосовуватиме її для очищення й благословення всього світу.

 Отже їх священство символізувало Христа, а народ всіх тих, за кого була дана дійсна жертва і на кого злинуть дійсні благословення на кожну людину, на цілий світ.

      Памятаймо, що хоча майбутні благословення, як і минулі, будуть спершу для євреїв, а потім для язичників, лише в питанні часу євреї матимуть пріоритет в божественній ласці. І ми вже показали, що це буде природнім наслідком їх виховання під Законом, яке свого часу послужить і для приведення їх до Христа. 

     Хоча в першому приході воно привело лише їх останок, в другому приході воно приведе їх як народ і як народ вони будуть первоплодом серед народів. В кінцевому результаті кожне благословення, обіцяне Ізраїлю (за винятком тих, що стосуються вибраних класів), матиме не лише своє буквальне виконання в цьому народі, але й своє образне виконання в усіх народах землі.

      Під керівництвом того уряду Бог кожному віддасть за його вчинками славу, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові. Бо не дивиться Бог на обличчя (Рим. 2: 6, 10, 11).

The Law Covenant, typical of the New Covenant      Ап. Павло звертає нашу увагу особливо на правдивість Божих обітниць для Ізраїлю в майбутньому і показує, які ласки він стратив через невіру, а які ще йому належать. Він говорить, що через свою гордість, жорстокість серця та невіру Ізраїль як народ не отримав того, чого прагнув головного місця в божественній ласці та службі. Ці слова ап.
Israel will be a firstfruits among the nations.

ISJewFirstfruit.jpg (7737 bytes)

     Павла не стосуються всіх поколінь Ізраїлю, від Авраама і далі, а лише тих поколінь, що жили під час першого приходу; і його слова стосувались би всіх їх поколінь, які жили під час Євангельського віку, в якому була запропонована головна ласка високий поклик до божественної природи і співспадкоємства з Ісусом. 

     Цю ласку Ізраїль як народ не зумів зрозуміти і використати. І хоч Бог відвідав язичників й покликав багатьох з них через Євангелію, вони, подібно до тілесного Ізраїлю, не зуміють одержати небесної нагороди. Проте певний клас, останок, мала черідка зі всіх покликаних, зважає на поклик і через послух та самопожертву чинить це покликання та вибрання певним. 

     Отже те, чого не зумів отримати Ізраїль як народ і чого не вдається здобути номінальній християнській церкві, дане вибраному класу, вірним тілу Христа, вибраному (згідно передбачення Бога) через освячення духом та віру в правду (2 Сол. 2: 13; 1 Петр. 1: 2).

"What then?
Israel hath not obtained that which he seeketh for; but the election hath obtained it, and the rest were blinded."
Romans 11:7


ISWall1F.jpg (4153 bytes)

     Хоча, відрікшись від Месії, Ізраїль втратив цю особливу ласку, ап. Павло стверджує, що це не свідчить про їх цілковите відкинення від ласки, бо вони далі мали той самий привілей прищепитись до Христа і духовних ласк, який мало решта людства, якби протягом часу звучання поклику вони прийняли його вірою. 

     Бо, як доводить ап. Павло, Бог так само здатний прищепити їх знову, як і здатний прищепити дикі гілки, і Він того бажає, якщо вони не продовжуватимуть перебувати в невірі (Рим. 11: 23, 24).

     Більше того, ап. Павло доказує, що хоч Ізраїль втратив головне благословення, чого шукав, головне місце в Божому царстві, все ж незмінним залишається те, що великі обітниці для цього народу все-таки будуть виповнені, оскільки, роздумує апостол, Божі дари, покликання, заповіти та обітниці не повернуться назад невиповненими. Бог знає кінець на початку. 

     Він  знав, що Ізраїль зречеться Месії, тож, враховуючи це знання, Його тверді обітниці для них дають нам певність, що Господь ще послужиться Ізраїлем як знаряддям в благословенні світу, хоча чого Ізраїль шукав, того не одержав головної ласки. 

     Ап. Павло продовжує виясняти, що обітниці Божого заповіту з Ізраїлем були такого характеру, що залишалось відкритим і невизначеним питання, чи вони як народ будуть небесним насінням, чи земним чи успадкують і виконають згадану в обітницях вищу службу, чи нижчу. 

     Бог до певного часу тримав в таємниці вищу духовну ласку, і дані їм обітниці згадували лише земну ласку, хоча Бог дав їм привілей першими отримати пропозицію духовної ласки, тож Він запропонував їм більше, ніж будь-коли обіцяв. 

     Словом, небесні обітниці були скриті в земних. Ці обітниці, говорить ап. Павло, не можуть не справдитись, і пропозиція спочатку скритої ласки та її сліпе відкинення Ізраїлем абсолютно не відміняє ні не анулює іншої частини обітниці. 

     Тому апостол  говорить, що хоч Ізраїль як народ відкинений від ласки під час того, як з євреїв і з язичників вибирається Наречена Христа, але прийде час, коли Визволитель (Христос, Голова і тіло) буде зібраний і божественна ласка повернеться до тілесного Ізраїлю. 

     Тоді славний Визволитель відверне безбожність від Якова,* і так весь Ізраїль спасеться [повернеться до ласки], як і писав пророк. Ось слова апостола:

*Слово Яків стосується тілесного Ізраїлю.

"And they also, if they abide not still in unbelief, shall be grafted in: for God is able to graft them in again.

"For if thou wert cut out of the olive tree which is wild by nature, and wert grafted contrary to nature into a good olive tree: how much more shall these, which be the natural branches, be grafted into their own olive tree?" Romans 11:23,24

 

Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган [поки повне число вибраних з язичників не буде доповнене], і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: 

Прийде з Сіону Спаситель [Христос, Голова і тіло], і відверне безбожність від Якова, і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні. 

     Тож вони за Євангелією вороги ради нас, а за вибором [далі] улюблені ради отців. Бо дари й покликання Божі невідмінні. Бо як і ви [погани] були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані [з рук прославленої Церкви].

      Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх (порівняйте Рим. 5: 17-19). 

О, глибино багатства, і премудрості, і знання   Божого! (Рим. 11: 25-33).

 

ISJew1.jpg (5174 bytes)ISJew2.jpg (3117 bytes)ISJew3.jpg (3358 bytes)

God knew Israel would reject the Messiah and lose the chief blessing.

 

 

Israel was temporarily cast off from God’s favor.

 

    Спадкоємці Царства

     Хто зійде на гору [дослівно гора, символ царства] Господню, і хто буде стояти на місці [храмі] святому Його? У кого чисті руки та щире серце (Пс. 24: 3, 4).

Місто Єрусалим було збудоване на вершині гори подвійній вершині, розділеній долиною Тиропеон на дві частини. Однак це було одне місто, оточене однією стіною, з мостами, що зєднували ці дві частини. На одній з цих вершин був збудований Храм. 

  Це можна зрозуміти символічно, як єдність царських та священицьких якостей прославленої Церкви, або як єдине Боже Царство з його двома частинами духовний храм не земного походження, а нової небесної чи духовної природи (Євр. 9: 11), відділений і одночасно зєднаний з земною частиною.

     Очевидно, Давид говорить про обидва ці місця. Це взагалі було честю належати до цього міста, а ще більшою честю було піднятись в святий храм, в святі місця, в які було дозволено входити тільки священикам. І тому Давид дає зрозуміти, що чистота життя і щирість серця необхідні кожному, хто хотів би досягти одної чи другої честі. 

     Ті, хто прагне бути Царським Священством, заохочуються до чистоти, так само як чистим є Первосвященик нашого визнання, якщо вони бажають вважатись гідними співспадкоємства з Ним. І той, в кого є така надія, очищає себе, як і Він є чистим. 

     Ми вже говорили, що це є чистота наміру, порахована нам за абсолютну чи дійсну чистоту, приписана Христом чистота, яка надолужує наші неминучі недоліки і компенсує наші неминучі слабості, поки ми ходимо по духу, а не по тілу.

Israel’s blindness will be removed by the Deliverer.

ISJew4.jpg (5196 bytes)

ISReadLaw2.jpg (4935 bytes)

     Але не забуваймо, що чистота, щирість і повне посвячення Богу необхідні всім, хто хотів би ввійти в Боже царство на будь-якому рівні. Так було і з стародавніми гідними, котрі успадкують земну частину царства під правлінням Христа. 

     Вони любили праведність та ненавиділи беззаконня, і сильно засмучувались та розкаювались, коли помилялись або спотикались через слабкості та перешкоди. Так само відбувається і з вірними Євангельського віку, так буде і з всіма в Тисячолітньому віці, коли дух Божий, дух Правди, буде вилитий на всяке тіло. 

     Переможцям того віку також треба буде добиватись чистоти серця та життя, якщо вони бажатимуть мати право (згідно Божого розпорядження) ввійти до міста до царства, приготованого їм ще від закладин світу, до відновленого початкового володіння.

ISTemple2F.jpg (6262 bytes)
"Who shall ascend into the hill of the LORD?"

Залізне правління

     Багато помилково вважають, що коли буде запроваджене Тисячолітнє Христове Царство, кожний буде задоволений його правлінням. Але це не так. Його норми будуть набагато строгіші від норм будь-якого попереднього уряду, а свободи людей будуть обмежені до такого рівня, що це справді дратуватиме тих, хто нині домагається більшої свободи. 

     Буде покладено край вільності обманювати, спотворювати, обхитрувати, використовувати інших. Вільність шкодити собі чи іншим їжею чи напоями, чи якось псувати добрі манери, буде всім повністю заборонена. Ніхто не матиме ні права, ні дозволу чинити будь-яке зло. 

     Єдина свобода, яка буде дана кожному, це справжня та славна свобода Божих синів свобода робити добро і собі, і іншим всяким можливим способом. Але в цілому Святому Царстві не буде дозволено нічого, що могло би шкодити чи нищити (Іс. 11: 9; Рим. 8: 21).

    

Holyland Hotel Model of Jerusalem

     One of the most detailed models of ancient city, this was designed by a team of historians, archaeologists and builders to make the model painstakingly accurate. Made from Jerusalem’s famed orange-pink stone, it portrays the city as it would have been in Herodian times.

ISModel.jpg (19921 bytes)

ISTyropean.jpg (32618 bytes)
Tyropean Valley

ISTemple.jpg (13775 bytes)
The Temple

ISTowers5.jpg (28063 bytes)
Herod's Three Towers

TabPriestMercy.jpg (6090 bytes)
The Most Holy, in the sacred precincts of the Temple.
     Це правління багатьом здаватиметься суворим, ламаючи всі їх попередні звички та звичаї, а також ламаючи сьогоднішні інституції, засновані на цих фальшивих звичках та неправильних ідеях свободи. Завдяки своїй міцності та силі воно символічно назване залізним правлінням і буде [Він] пасти їх залізним жезлом (порівняйте Об. 2: 26, 27; Пс. 2: 8-12 і 49: 15). 

     Ось так виповняться слова: І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град [праведний суд] понищить, а сховище води [правда] заллють, і немає нічого захованого, що не відкриється (Іс. 28: 17; Мт. 10: 26).

Entire consecration to God will be essential in the earthly kingdom.

Bible8A.jpg (2403 bytes)

     Багато бунтуватимуться проти цього досконалого та безстороннього правління, бо звикли в минулому, під правління нинішнього князя, панувати над своїми смертними ближніми і жити повністю за рахунок інших, не платячи службою взамін. 

     Теперішнє життя в потаканні своїм бажанням та самозадоволенні цілком природно вимагатиме й одержить багато суворих покарань під час того царювання, перш ніж такі особи навчаться уроків того царства: чесності, справедливості, праведності (Пс. 89: 33; Лк. 12: 47, 48). Спочатку урок на цю тему буде даний поколінню, яке житиме, і то вже незабаром (Як. 5). 

     Яка благословенна думка! Коли Князь Життя залізним правлінням запровадить закони праведності та справедливості, маси людства зрозуміють, що

  Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів. 

     Вони дізнаються, що Божий план і закони в кінцевому результаті є для них найкращими і згодом навчаться любити праведність та ненавидіти зло (Пс. 45: 7; Євр. 1: 9). А всі, хто під тим царюванням не навчиться любити праведності, вважатимуться негідними вічного життя і будуть знищені з-поміж народу (Дії 3: 23; Об. 20: 9; Пс. 11: 5-7).

 

 

 

 

 

 

 

  

 

The iron rule will grant no liberty to do wrong.

 

ISWall2F.jpg (4765 bytes)

Вічне Царство

     І стане Господь [Єгова] за царя над землею всією... того дня (Зах. 14: 9). Царство, яке Єгова заснує в руках Христа протягом Тисячоліття, буде Царством Єгови, але воно перебуватиме під безпосереднім контролем Христа як Його намісника. 

     Подібним чином уряд Сполучених Штатів ставився до південних штатів після Громадянської війни. Протягом  якогось часу південним штатам не дозволялось управляти власними справами, вибираючи власних урядовців, щоб часом ті не опирались конституційним законам Сполучених Штатів. 

     До влади були призначені губернатори, наділені абсолютними повноваженнями, щоб реконструювати уряди тих штатів та привести їх назад до повної згоди з центральним урядом. Так і особливе царювання Христа над земними справами є призначене на обмежений час з конкретною метою, і воно закінчиться з досягненням тої мети.

      Людина, через бунт, позбулась Богом даних їй прав, серед яких було самоуправління відповідно до законів Єгови. Бог через Христа, відкупляє всі ці права і гарантує людині не лише право особисто повернутись до початкового стану, але й повернутись до її першого становища як царя землі. 

     Але, щоб повернути людину назад (згідно Божого задуму) найбільш відповідним шляхом для усвідомлення нею уроків нинішнього життя, тобто вимагаючи від неї зусиль для власного відродження, буде необхідний сильний та досконалий уряд. І ця честь звершувати відродження людини (право до цього Він забезпечив Собі власною смертю) дана Христу. 

     Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми  

поки не буде нікого, хто би не визнав Його і не віддав Йому честі та послуху. Після того, закінчивши Свою місію відновлення або реституції людства, Він передасть царство Богу, Отцю, і як на початку людство матиме справу безпосередньо з Єговою, оскільки посередництво людини Христа Ісуса вже тоді повністю і остаточно завершить величну працю примирення (1 Кор. 15: 25-28).

None will live at the expense of others.      Коли царство буде передане Отцю, воно й далі буде Божим Царством, і закони завжди будуть ті ж самі. Все людство, вже тоді відновлене й досконале, зможе досконало слухатися, як в букві, так і в духу. 

     А сьогодні все, на що здібна людина, це дух послуху або старання додержувати Божий Закон. Абсолютна буква цього досконалого закону засудила б їх зразу на смерть (2 Кор. 3: 6). Ми ж прийняті тепер тільки через викуп Христа

     Доки немає дійсної досконалості, страшна річ упасти в руки Бога Живого! (Євр. 10: 31). Сьогодні і аж до досягнення повної досконалості ніхто не може встояти перед законом суворої справедливості. Всі потребують милості, даром даної через Христову заслугу та жертву. 

     Але, коли Христос передасть царство Отцю, Він представить людей перед Ним бездоганними, здібними і здатними втішатись вічним блаженством під досконалим законом Єгови. Тоді щезне всякий страх, і Єгова разом зі Своїми відновленими створіннями знаходитимуться в досконалій єдності, як і було спочатку.

Laws of righteousness and equity will be firmly enforced.      Коли в кінці Тисячолітнього віку Христос передасть володіння землею Отцю, Він це зробить шляхом передачі його людям як представникам Отця тим, кому ця честь була приготована з самого початку (1 Кор. 15: 24; Мт. 25: 34). 

     Таким чином Царство Боже існуватиме вічно. Про це ми дізнаємось зі слів нашого Господа: 

Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його [тим, хто під час віку Тисячоліття досягне стану ласки завдяки згоді та послуху]: 

Прийдіть, благословенні Мого Отця [ви, кого Мій Отець думає благословити], посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.

Jehovah will be king; Christ will be his vicegerent.

 

 

"For he must reign, till he hath put all enemies under his feet."

"And when all things shall be subdued unto him, then shall the Son also himself be subject unto him that put all things under him, that God may be all in all."
I Corinthians 15:25,28

 

Perfect man will be capable  of obeying God’s perfect law.

Athena.jpg (25355 bytes)

Це царство і честь, приготовані для людини, не треба плутати з тим ще вищим царством і честю, що приготовані для Христа, які Бог перед віками призначив нам на славу (1 Кор. 2: 7), і до яких ми були вибрані в Христі ще перед заснуванням світу. 

  І хоч, як вже було показано, особливе втручання і царювання Христа над землею завершиться, ми не повинні робити висновку, що тоді припиниться Христова слава, володіння та сила. Ні, Христос навіки зєднаний зі всією божественною славою та силою праворуч ласки Єгови, і Його Наречена та співспадкоємиця завжди розділятиме Його зростаючу славу. 

Про те, які саме дивовижні справи в інших світах чекають на силу цього високо прославленого представника Єгови, ми не будемо тут вгадувати, а лише звернемо увагу на безмежність і діяльність божественної сили та на безконечність Всесвіту.

І справді, на якій би частині царства не зосереджувалась наша увага, воно є бажанням всіх народів, оскільки в ньому всі будуть благословенні. Тому всі можуть щиро бажати того  часу і всі цілком можуть молитись: 

Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. 

Саме за цим все створіння так довго стогнало і саме цього несвідомо очікувало очікувало відкриття Синів Божих, очікувало царства, яке знищить всяке зло, яке поблагословить і зцілить всі народи (Рим. 8: 19; 16: 20).

 

To Return to Home Page
click on Chart

HomeSymbol.jpg (6039 bytes)

Send E-Mail to