Віки – Жнива – Рівень дійсного і умовного становища – Шлях нашого Господа Ісуса – Шлях Його послідовників – Три класи в номінальній церкві – Відділення під час жнива – Прославлення класу Помазанців – Клас великого горя – Спалення куколю – Благословення світу – Славний результат.

A - World That Was
"Whereby the world that then was, being overflowed with water, perished."
2 Peter 3:6

C - Third Dispensation
"In the dispensation of the fullness of times he might gather together in one all things in Christ."
Ephesians 1:10

     По-перше, ми бачимо три великих епохи – А, В, С. Перша з них (А) продовжувалась від створення людини до потопу. Друга (В) – від потопу до початку Тисячолітнього царювання Христа в Його другому приході. І третя епоха, або “Епоха повноти часів”, (С) починається від початку Христового царювання і охоплює “наступні віки” (Еф. 1: 10; 2: 7).

     Ці три великі епохи часто згадуються в Святому Письмі: А названа “світом, що був”; В наш Господь назвав “цим світом”, ап. Павло – “злим сучасним віком”, а ап. Петро – “теперішнім” світом. С названа “майбутнім віком, де пробуває правда”, – на противагу сьогоднішньому злому світу. Сьогодні панують злі, а праведні страждають, тоді як в майбутньому світі все буде навпаки – пануватиме праведність, а страждатимуть лиходії, аж поки зло не знищиться остаточно.

"World that Was"
ended with the Flood.

     Оскільки перший “світ” (“небеса і земля” або порядок речей) проминув під час потопу, значить це мусів бути інший порядок, ніж “теперішній злий світ”, князем якого (по словах нашого Господа) є сатана. Отже, князь нинішнього злого світу не був князем того світу, що існував перед потопом, хоча і мав тоді свій вплив. Декілька віршів Святого Письма проливають світло на Божу діяльність в тому часі, дозволяючи ясно зрозуміти Його план в цілому. 

     З цих віршів випливає, що перший “світ”, або епоха перед потопом, був під наглядом і особливою опікою ангелів, яким було дозволено спробувати, що вони можуть зробити для підняття занепалого та зіпсованого людського роду. Без сумніву, маючи Божий дозвіл, вони прагнули спробувати це зробити, адже вони виявили свою зацікавленість, коли співали і вигукували з радості під час праці творення (Йов. 38: 7).

       Те, що ангели були дозволеними, хоч і безуспішними, правителями тої першої епохи, зрозуміло не лише зі всіх згадок про цей період, але до такого висновку можуть логічно привести слова апостола, який, порівнюючи теперішню епоху з минулою і майбутньою, сказав (Євр. 2: 5): “Бо Він не піддав ангелам світ майбутній”. 

     Ні, той світ має бути під контролем Господа Ісуса і Його співспадкоємців. Тому це правління буде не тільки справедливіше, ніж в “сьогоднішньому злому світі”, але й буде успішніше, ніж в першому світі чи епосі під “наглядом ангелів”. 

     Їхня неспроможність виправити людство очевидна з того факту, що людська неморальність дійшла тоді до такої межі, що Бог в Своєму гніві та праведному обуренні знищив в потопі весь людський рід, за винятком восьми чоловік (1 М. 7: 13).

     Ця спроба правління людини під контролем сатани має закінчитись в найбільшому часі горя, якого світ ще не знав. І так буде доведена марність не лише ангельських намагань спасти людство, але й власних зусиль людини досягти задовільного стану.

D - 
Patriarchal Age  
God’s special dealings with Abraham, Isaac, and Jacob.

     Вік D був часом, в якому Бог мав особливі стосунки з такими патріархами, як Авраам, Ісак і Яків.

E - Jewish Age
"You only have I known of all the families of the earth." 
Amos 3:2

     Дані їм обітниці були образом “кращих обітниць”, даних нам. Їх шлях пустинею до обіцяної землі був образом нашого шляху пустинею гріха до небесного Ханаану. Їхні жертви виправдували їх образно, не дійсно, тому що кров биків та козлів не могла звільнити з гріха (Євр. 10: 4). Але в Євангельському віці (F) ми маємо “кращі жертви”, які роблять примирення за гріхи всього світу. 

     Ми маємо “царське священство”, що складається з тих, хто жертвує себе Богу “живою жертвою”, святою і прийнятною через Ісуса Христа, Котрий є Головою, тобто “Первосвящеником нашого ісповідання” (Євр. 3: 1). В Євангельському віці ми бачимо реалії, тінями яких був Єврейський вік і його служби та обряди (Євр. 10: 1).

F - Gospel Age
"Wherefore, holy brethren, partakers of the heavenly calling, consider the Apostle and High Priest of our profession, Christ Jesus." Hebrews 3:1

     Злу все ще дозволено панувати і керувати світом, щоб через контакт з ним вони могли бути випробуваними, показуючи, бажають вони чи ні віддати людську природу разом з її привілеями та благословеннями, як живу жертву, вподібнюючись до Ісусової смерті, щоб вважатися гідними бути в Його подобі при воскресінні (Пс. 17: 15).

G -
Messianic Age
"Look for new heavens and a new earth, wherein dwelleth righteousness."
II Peter 3:13

     Протягом того віку гріх та смерть будуть навіки знищені, “бо належить Йому [Христу] царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми. Як ворог останній, смерть знищиться” – Адамова смерть (1 Кор. 15: 25, 26). Це  буде період великого відновлення. 

     Разом з Ісусом Христом царюватиме і Церква, Його Наречена, Його тіло, як і було Ним обіцяно: “Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його” (Об. 3: 21).

H - "Ages
to Come"
"In the Ages to Come he might show the exceeding riches of his grace." Ephesians 2:7

Jewish Age Harvest
"Lift up your eyes, and look on the fields; for they are white already to harvest." John 4:35, Matthew 3:11,12

     В цих жнивах закінчився Єврейський вік і почався Євангельський вік. Як показано на діаграмі, ці епохи заходять одна за одну.

     Але після цього ще протягом трьох з половиною років їм виявлялася ласка через зосередження на них Євангельського поклику. Це відповідало пророчим словам (Дан. 9: 24-27) про сімдесят тижнів (років) їхньої ласки. В середині останнього з них Месія мав бути вигублений (померти), але не за Себе.

       “Христос був умер [не за Себе, але] ради наших гріхів”, припиняючи тим жертви та приношення, в середині тижня, за три з половиною роки до закінчення сімдесяти призначених тижнів ласки для євреїв. Коли була складена справжня жертва, образні жертви, звичайно, не могли вже визнаватися Єговою.

     В тому часі Єврейських жнив бере свій початок Євангельський вік. Метою цього віку є поклик, розвиток і випробування “Христа Божого” – Голови і тіла. Це епоха Духа, тому буде властиво сказати, що Євангельський вік почався помазанням Ісуса “Святим Духом і силою” (Дії 10: 38; Лк. 3: 22; 4: 1, 18) під час Його хрищення. По відношенні до Церкви, Його тіла, він почався три з половиною роки пізніше.

Gospel Age Harvest
"In the time of harvest I will say to the reapers, Gather ye together first the tares, and bind them in bundles... but gather the wheat into my barn."
Matthew 13:30

"The harvest is the end of the age."
Matthew 13:39

     Як там перші сім років жнив були особливо присвячені праці в Ізраїлі і для Ізраїлю по тілу й були роками ласки, так і тут ми знаходимо подібні сім років, які мають подібне відношення до Євангельської Церкви. Після них має наступити період горя (“вогонь”) для світу, як покарання за беззаконня і як приготування до царювання праведності – про що буде сказано пізніше.

N - Plane of Human Perfection – Actual or Reckoned
"What is man, that thou art mindful of him?...Thou madest him a little lower than the angels."
Hebrews 2:6-9

R - Plane of Sin and Depravity
"Wherefore, as by one man sin entered into the world, and death by sin; and so, death passed upon all men, for that all have sinned."  Romans 5:12

Шлях до слави

     K, L, M, N, P, R представляють різні рівні.

     N – рівень досконалої людської природи. На цьому рівні знаходився Адам перед гріхопадінням. Але з моменту непослуху він опустився на рівень зіпсуття та гріха R, на якому народжуються всі його нащадки. Це відповідає “Широкій Дорозі”, яка веде до загибелі.

     Рівень Р представляє образне виправдання, яке вважалось досягнутим через жертви Закону. Це не була дійсна досконалість, бо “не вдосконалив нічого Закон” (Євр. 7: 19).

     N – це не тільки рівень людської досконалості, на якому знаходилась колись досконала людина Адам, але й становище всіх виправданих осіб. “Христос був умер ради наших гріхів за Писанням”, і внаслідок цього всі віруючі в Христа (всі, хто приймає досконалу і закінчену працю Того, Хто їх виправдовує) через віру вважаються Богом виправданими, немов вони є досконалими людьми, немов вони ніколи не були грішниками. 

     Отже з Божої точки зору всі, хто приймає Христа як свого Відкупителя, є умовно на рівні людської досконалості (N). Тільки з такої сторони людина може наблизитись до Бога або мати з Ним якусь спільність. Всіх, хто знаходиться на цьому рівні, Бог називає синами – людськими синами. Таким сином був Адам (Лк. 3: 38), котрий мав таку спільність перед своїм непослухом. 

     Всі, хто приймає закінчену нашим Господом Ісусом справу викупу, приймаються або вважаються відродженими до початкової чистоти, і внаслідок цього вони мають спільність або єдність з Богом.

Baptism -
A symbol of consecration.

  "...present your bodies a living sacrifice... your reasonable service."
Romans 12:1

     Деякі віруючі – виправдані особи – задоволені тим, яку радість та мир вони мають від віри в прощення їхніх гріхів, і не слухають голосу, який кличе їх піднятись вище. Інші ж, зворушені Божою любов’ю, показаною в їхньому викупі з гріха, і відчуваючи, що не належать собі, бо дорого куплені, запитують: “Господи, що велиш мені робити?” 

     Таким Господь відповідає через ап. Павла: “Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, – повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу” (Рим. 12: 1). Що ж мав на увазі апостол, переконуючи віддавати себе на живу жертву? 

     А мав він на увазі те, що ми повинні посвятити для служби Богу всі ті сили та здібності, якими ми володіємо, щоб відтоді жити не для себе, не для друзів, не для сім’ї, не для світу чи ще чогось іншого, а жити й вірно служити Тому, Хто купив нас Своєю дорогоцінною кров’ю.

     Ми не такі святі, як Ісус, Котрий був без гріха, бо належимо до осудженого роду; ані не вдалось нам ще повністю досягти досконалості в поведінці, бо ми не вважаємо, що вже досягнули тієї досконалості, до якої покликані. Ми маємо цей скарб в (крихких, протікаючих) земних посудинах, щоб слава нашої кінцевої досконалості була визнана як наслідок Божої милості, а не наших власних можливостей. 

     Але наша святість, прийнятність для Бога нашої жертви, є наслідком того, що Бог незаслужено виправдав нас від всіх гріхів через нашу віру в жертву Христа за нас.

M - Plane of Spirit Begettal
"And the Holy Spirit descended in a bodily shape like a dove upon him, and a voice...said, thou art my beloved Son..." Luke 3:22,
Acts 10:38

     З моменту посвячення Богові вони більше не вважаються людьми, а зачатими від Бога через слово правди – вже не людськими, а духовними дітьми. Тепер вони на крок ближче до нагороди, ніж тоді, коли вперше повірили. Але їх духовна істота поки що недосконала: вони лише зачаті і ще не народжені від Духа. 

     Вони є зародком духовних дітей на рівні М – рівні духовного зачаття. Будучи зачатими від Духа, вони вже не вважаються людськими, а духовними, бо людську природу, що колись належала їм, що колись була виправдана, вони віддали вже, порахували мертвою, на живу жертву, святу, прийнятну і прийняту Богом.

      Вони тепер є новими створіннями в Христі Ісусі: все старе (людські надії, воля, амбіції) минуло, і все стало новим, бо “ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас” (2 Кор. 5: 17; Рим. 8: 9). 

     Якщо ви зачаті від Духа, то “ви [як людські істоти] вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом”.

     Рівень L представляє стан досконалого духовного існування. Але перш ніж можна досягти рівня L, обов’язково мусять бути виконані умови нашого заповіту. Це одна річ укласти з Богом заповіт, що ми будемо мертвими для всього людського, але дальше треба виконувати той заповіт протягом усього нашого земного життя, тримаючи наше тіло “поневоленим” (мертвим), забуваючи нашу власну волю і виконуючи лише волю Господа.

       Перехід на рівень L названий народженням або повним оживленням духовної істоти. На цей рівень перейде вся Церква, зібрана (вибрана) із світу під час “жнив”, в кінці Євангельського віку. “Перше воскреснуть умерлі в Христі”. 

     Тоді ми, хто живий, хто залишився, будемо змінені в одну мить – станемо досконалими духовними істотами, маючи тіла, подібні до славного Христового тіла (тому що “мусить тлінне оце зодягнутись в нетління”). Коли прийде те, що досконале, тоді те, що часткове (стан зачаття з різноманітними тілесними перешкодами, з якими ми нині стикаємось), промине.

     Але має бути зроблений ще один крок – вище від досконалості духовного існування – крок до “слави, яка прийде”, рівень К. Ми не говоримо тут про славу особи, але про славу влади або становища. Досягнення рівня L приносить повну особисту славу; йдеться про славну істоту, подібну до Христа. 

     Але після того, як ми будемо так вдосконалені і станемо повністю подібними до нашого Господа й Голови, ми маємо з’єднатися з Ним у “славі” влади та становища – маємо сісти з Ним на Його троні, як і Він після Свого вдосконалення при воскресінні був піднятий до правиці Величності на висоті. Так ми ввійдемо до вічної слави, на рівень К.

a - Adam in Perfection in Perfection
"And God said, Let us make man in our image, after our likeness..."
"And God saw every thing that he had made, and behold, it was very good..."
Genesis 1:27,31

c - Ancient Worthies
"...Abraham believed God, and it was counted to him for righteousness."
Romans 4:3

d - Mankind from flood to Messianic Age to Messianic Age
"Wherefore, as by one man sin entered into the world, and death by sin; and so death hath passed upon all men, for that all have sinned."
Romans 5:12

e - Fleshly Israel Typically Justified as a Nation
"For the law having a shadow of good things to come, and not the very image of the things, can never with those sacrifices which they offered year by year continually make the comers thereunto perfect."
Hebrews 10:1

f - Jewish Time of Trouble
"Whose fan is in his hand, and he will thoroughly purge his floor, and will gather the wheat into his garner; but the chaff he will burn with fire unquenchable."
Luke 3:17

g - Jesus at age 30, a Perfect Man a Perfect Man
"...Christ Jesus... made himself of no reputation and took upon him the form of a servant and was made in the likeness of men."
Philippians 2:5,7

Адам був досконалою істотою – піраміда а. Зауважте її розміщення – рівень N, який представляє людську досконалість. На рівні R (рівень гріха, недосконалості та зіпсуття) знаходиться піраміда без вершини – b, незавершена фігура, яка представляє грішного Адама і його потомство – зіпсуте, грішне і осуджене. 

     Це в Божих очах підняло його над світом грішних та зіпсутих людей на рівень N. І хоча в дійсності він далі був недосконалим, до нього було виявлено милість, яку втратив Адам, – спільність з Богом як “друг” (Як. 2: 23). Всі, хто знаходиться на досконалому (безгрішному) рівні N, є друзями Бога, а Він є їх другом. Але грішники (на рівні R) є у ворожнечі з Богом – є “ворогами в злих учинках”.

     Після потопу весь людський рід, представлений фігурою d, далі знаходився на рівні R – далі був у ворожнечі, і там він буде доти, доки не буде вибрана Євангельська Церква і не почнеться Тисячолітній вік.

“Ізраїль по тілу” під час Єврейського віку, коли його очищали образні жертви тельців та козлів (не дійсно, а образно, “бо не вдосконалив нічого Закон” (Євр. 7: 19)), був образно виправданий, і через те він (е) знаходиться на рівні Р, рівні образного виправдання. 

Цей рівень тривав від часу, коли був даний Закон на горі Синай, доки Ісус не поклав кінець цьому Закону, прибивши його до хреста. Тут образне виправдання закінчилось встановленням кращих жертв, ніж єврейські образи, жертв, які дійсно “беруть гріх світу” і можуть “вдосконалити [дійсно] тих, хто приступає” (Євр. 10: 1).

     Ісус в тридцятирічному віці був досконалою зрілою людиною (g). Він залишив славу духовного існування і став людиною, щоб (по благодаті Божій) смерть скуштувати за кожну людину. Справедливість Божого Закону є абсолютною: око за око, зуб за зуб і життя за життя. Потрібно було, щоб досконала людина померла за людство, бо жодним іншим способом вимоги справедливості не могли бути задоволені.

      Смерть ангела так само не могла б сплатити покарання і звільнити людину, як і смерть “биків та козлів”, “бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!” Отже Той, Хто названий “Початком Божого Творива”, став людиною, “стався тілом”, щоб дати викуп (відповідну ціну), який відкупив би людство. Ісус мусив бути досконалою людиною, інакше Він так само не міг би нічого зробити, щоб заплатити ціну, як і будь-який член занепалого роду. 

     Він був “святим, незлобивим, невинним, відлученим від грішників”. Ісус прийняв цей самий вигляд, цю подобу, яку мають грішники – “подобу гріховного тіла”, людську подобу. Але Він прийняв цю подобу в її досконалості: Він не став учасником її гріха, ні не розділив її недосконалості, а лише добровільно ділив біль та горе інших під час Своєї служби, приймаючи на себе їх страждання та немочі і передаючи їм Свою життєздатність, здоров’я та силу. 

     Подобою ставши, як (досконала) людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті. Представляючи Себе Богу, Він сказав: “Ось іду, – в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити  Твою, Боже”, – символізуючи це посвячення хрищенням в воді. 

     Коли Він таким чином представив Себе, посвятив Свою істоту, Його жертва була свята (чиста) і прийнятна для Бога, Котрий виявив це прийняття, наповнивши Ісуса Своїм Духом та силою – коли на Нього зійшов Святий Дух, помазуючи Його.

h - Jesus, Spirit Begotten at Jordan at Jordan
"And Jesus, when he was baptized, went up straightway out of the water: and, lo, the heavens were opened unto him, and he saw the Spirit of God descending like a dove, and lighting upon him."
Matthew 3:16

i - Jesus Resurrected as a Divine Being
"And he is the head of the body, the church: who is the beginning, the firstborn from the dead..."
Colossians 1:18

     На цьому рівні Ісус провів три з половиною роки Свого життя, поки Його людське існування не закінчилось на хресті. Тоді, пробувши три дні мертвим, Він був піднятий до життя – до досконалості духовної істоти (і, рівень L), був народжений від Духа – “первісток серед покійних”. “Що уродилося з Духа – є дух”. І тому Ісус під час і після Свого воскресіння був духом – духовною істотою. В жодному відношенні Він вже не був людською істотою.

k - Jesus, 40 days after his resurrection in divine glory 40 days after his resurrection in divine glory
"Which he wrought in Christ, when he raised him from the dead, and set him at his own right hand in the heavenly places, far above all principality and power, and might, and dominion, and every name that is named."
Ephesians 1:20,21

l - Jesus, in the Gospel Age, set down with the Father on His  throne on His  throne
"To him that overcometh will I grant to sit with me in my throne, even as I also overcame and am set down with my Father in his throne."
Revelation 3:21

     Через сорок днів після Свого воскресіння Ісус піднявся до величі на висоті – до рівня божественної слави К (піраміда k). Під час Євангельського віку Він був в славі (l), “з Отцем Своїм сів на престолі Його”, був Головою Своєї Церкви на землі – її керівник і провідник. 

     Весь цей Євангельський вік Церква проходила процес розвитку, навчання та випробування, щоб в кінці або жниві цього віку вона могла стати Його нареченою і спадкоємицею. Вона приймає участь в Його терпіннях, щоб також бути прославленою з Ним (рівень К), коли прийде відповідний на це час.

    Кроки Церкви до слави є такими ж, як кроки її Вождя та Господа, Котрий “залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його”. Винятком є те, що Церква починає свій шлях з нижчого рівня. 

     Ми бачимо, що наш Господь прийшов у світ на рівні людської досконалості N, тоді як всі ми з Адамового роду знаходимось на нижчому рівні R – рівні гріха, недосконалості та ворожнечі з Богом. 

     Тож перше, що нам потрібно, це стати виправданими і таким чином досягти рівня N. Як цього досягти? Може через добрі діла? Ні, грішники не можуть робити жодних добрих діл. 

       Ми “виправдовуємось [піднімаємось до рівня N] вірою”. “Отож, виправдавшись вірою, майте мир з Богом” (Рим. 5: 1). Відтоді Бог вже не вважає нас ворогами, а виправданими людськими синами на цьому ж рівні, що був Адам та наш Господь Ісус, але з тією різницею, що вони були дійсно досконалими, а нас Бог такими тільки вважає. 

     Ми усвідомлюємо це умовне виправдання через віру в Боже Слово, яке говорить нам: – Ви “куплені”, “відкуплені”, “дармо виправдані Його благодаттю”. Ми виглядаємо в Божих очах бездоганними, незаплямованими і святими в одежі Христової праведності, приписаної нам через віру. 

     Він погодився на приписання Йому наших гріхів, щоби понести за нас нашу кару. І Він помер за нас, так ніби Він був грішником. Тому Його праведність приписується всім тим, хто приймає Його викуплення, несучи з собою всі права та благословення, які існували до появи в світі гріха. 

     Це відроджує нас до життя та до спільності з Богом. Цю спільність ми можемо мати відразу, завдяки нашій вірі, а життя, більша спільність та радість гарантовані нам Богом у “свій час”.

*Слово природа вживається у видозміненому значенні, коли ми говоримо про людину, що вона по природі зла.   По суті, ні одна людина не є злою по природі. Людська природа є “вельми доброю”, земним образом божественної природи.  Отже кожна людина є доброю по природі. Трудність полягає в тому, що ця добра природа зіпсувалась.  Тож для людини неприродно бути злою, брутальною і т.д., а цілком природно бути Божою подобою.  І саме в цьому первинному значенні ми вжили вище це слово природа.  Ми виправдані Христом до повного повернення всіх привілеїв та благословень нашої людської природи – до земного образу Бога.

     Якщо та залишиш всі земні надії, амбіції, цілі і т.д., повністю посвятиш людську природу і використаєш її в Моїй службі, Я дам тобі вищу природу, ніж всім решту з твого роду. Я зроблю тебе “учасником божественної природи” – “спадкоємцем Божим, а співспадкоємцем Христовим, коли тільки разом із Ним ти терпітимеш, що разом із Ним прославитись”.

     Ті, хто вірно оцінює цю нагороду, представлену їм в Євангелії, з радістю відкидають вбік всякий тягар і з терпеливістю біжать в призначених змаганнях, щоб її здобути. Для забезпечення нашого виправдання не вимагалось наших діл – наш Господь Ісус зробив все, що для цього могло бути зроблене. 

     І коли, через віру, ми прийняли Його закінчене діло, нас було виправдано, піднято до рівня N. Але тепер, якщо ми хочемо іти далі, нам не обійтись без діл. Так, нам не можна втрачати нашої віри, інакше через це ми втратимо наше виправдання, але якщо ми виправдані і продовжуємо стояти в вірі, то ми здібні (через благодать, дану нам через наше зачаття від Духа) робити діла і приносити плоди, приємні для Бога. 

     І Бог цього вимагає, бо це є тою жертвою, яку ми зобов’язались виконати. Бог вимагає, щоб ми показували, наскільки цінуємо ту велику нагороду, віддаючи все, що маємо, і все, чим ми є, для цього – не людям, а Йому – в жертву святу і (через Христа) прийнятну для Нього як нашу розумну службу.

The Widow's Mite - pictures the Christian giving his/her all in consecration.

       Тоді, шукаючи в Божому Слові за відповіддю, ми чуємо Його голос, який каже нам віддавати Йому все, що маємо, як віддав наш Господь Ісус, роблячи добро всім людям в міру можливості, а особливо домашнім по вірі – служачи їм як духовною, так і натуральною їжею, одягаючи їх в Христову праведність або в земний одяг, якщо є можливість і хтось цього потребує.

       Посвятивши все, ми є зачаті від Духа і досягаємо рівня М. І тепер, завдяки даній нам силі, ми – якщо будемо її вживати – будемо здібними всесторонньо виконувати наш заповіт і стати переможцями або навіть більше, ніж переможцями, – через (силу або Дух) Того, Хто полюбив нас і купив Своєю дорогоцінною кров’ю. Але, йдучи слідами Ісуса,

“Не думай: – Перемога вже здобута, Пора вже відпочити. Не спіши: Твій труд важкий не завершиться доти, Доки корони не одержиш ти”.

     Ми здобудемо корону лиш тоді (і не раніше), коли, як наш вірний Брат Павло, завершимо добрий бій і закінчимо біг. А до тої пори полум’я і кадило нашої жертви, що складається з праці та служби, мусить щоденно підніматись вверх – як жертва приємних пахощів для Бога, прийнятна через Ісуса Христа, нашого Господа.

     Вже більше не слабі, не земні, не смертні і не підлягаючі тлінню істоти, вони тоді повністю народяться від Духа – небесні, духовні, нетлінні, безсмертні істоти (1 Кор. 15: 44, 52).

m - Spirit Begotten Class who become the Great Company
"...a great multitude, which no man could number... stood before the Lamb, clothed with white robes, and palms in their hands."
Revelation 7:9

n - Spirit Begotten Class who become the Bride of Christ
"Fear not, little flock, for it is your Father’s good pleasure to give you the kingdom." Luke12:32

     Але між ними є наступна різниця: n представляє тих, хто виконує свій заповіт і є мертвим з Христом для земної волі, цілей та амбіцій, тоді як m представляє більшу групу духовно зачатих дітей, які склали заповіт, але, на превеликий жаль, відступають від його виконання. Клас n складається з переможців, які будуть нареченою Христа і сидітимуть разом з Господом на Його престолі слави – рівень К. Це “мала  черідка”, і Отцю сподобалось дати їй Царство (Лк. 12: 32). 

     Хоч члени класу m уникають смерті людської волі, але Господь далі любить їх. Тому через труднощі та горе Він приведе їх до рівня L – досконалого духовного рівня. Але вони вже втратять право на рівень К, престол слави, бо не були переможцями. Якщо ми високо цінуємо любов нашого Отця, якщо бажаємо Господньої похвали, якщо прагнемо бути членами Його тіла, Його нареченою і сидіти на Його престолі, то ми мусимо вірно і охоче виконувати наш заповіт жертви.

p - Believers, but not fully consecrated but not fully consecrated
"For many are called, but few are chosen."
Matthew 22:14

q - Church- Goers, but not Believers; Hypocrites
"Beware of false prophets, which come to you in sheeps’ clothing, but inwardly they are ravening wolves."
Matthew 7:15

"Let both grow together until the harvest; and in the time of harvest I will say to the reapers, Gather ye together first the tares, and bind them in bundles to burn them: but gather the wheat into my barn."  
Matthew 13:30

     Але вони не прийняли високого поклику цього віку стати частиною духовної родини Бога. Якщо вони і далі триматимуться віри і повністю підкоряться справедливим законам Христового Царства (в Часи Реституції), то остаточно досягнуть подоби досконалої земної людини – Адама. Вони повністю повернуть собі все те, що через нього було втрачене. 

     Вони досягнуть цю ж людську досконалість – розумову, моральну та фізичну – і знову будуть в Божому образі, як був Адам, оскільки для всього цього вони були відкуплені. А їхнє становище виправдання, рівень N (становище тих, що почули й повірили в спасіння через Христа), є особливим благословенням, яким вони через віру втішаються раніше, ніж весь світ (бо в Віці Тисячоліття всім буде дано дізнатися повну Правду). 

     Однак в них буде та перевага, що вони почали раніше і вже дечого досягли в правильному напрямі. Але клас p не хоче скористатися істинним привілеєм цього виправдання вірою в теперішній час. Воно дається сьогодні з особливою метою – дати можливість скласти прийнятну жертву і стати класом n, членами “тіла Христа”.

     Представники класу p одержують ласку Божу (виправдання) “надармо” (2 Кор. 6: 1). Вони не використовують її, щоб іти далі і представити себе прийнятною жертвою – в час, коли Бог приймає жертви. Хоча вони не є “святими”, не є членами посвяченого “тіла”, апостол називає їх “братами” (Рим. 12: 1). В цьому ж значенні все відроджене людство назавжди стане братами Христа і Божими дітьми – хоча й іншої природи. Бог є Отцем всіх, хто знаходиться з Ним у згоді – на кожному рівні і в кожній природі. 

     В дійсності вони не вірять в Христа як їх Відкупителя і належать до рівня R. Вони є частиною світу; їм немає місця в Церкві; вони приносять їй велику шкоду. В такому змішаному стані, з цими різними класами – n, m, p і q, – переплетеними один з одним, де кожен з них називає себе християнами, Церква існувала весь Євангельський вік. 

     Як передбачив наш Господь, номінальне царство небес (номінальна Церква) подібне до поля, засіяного пшеницею і куколем. І Він сказав, що дозволить “обом рости аж до жнив” в кінці віку. В час жнив Він скаже женцям (“ангелам” – посланцям): – Зберіть кукіль і його пов’яжіть у снопи, щоб їх спалити, а пшеницю зберіть до моєї клуні (Мт. 13: 38, 41, 49).

     Якщо члени класу p не посвячують своєї служби і талантів Господу, Який їх купив (це розумна служба), то немає сумніву, що значну частину свого часу і таланту вони в дійсності використовують проти Бога, а значить служать противнику.

The Harvest is a time of separation
...the Wheat from the Tares.

      Єврейська Церква була “тінню”, прикладом на тілесному рівні всього того, чим втішається Євангельська Церква на духовному рівні. Тим, що випробовувало тілесний Ізраїль під час жнив їхнього віку, була представлена йому правда. Тогочасна правда була серпом, який відділив “дійсних ізраїльтян” від номінальної Єврейської Церкви. 

     Але правдивої пшениці була лише маленька частинка в порівнянні з тими, хто себе за неї видавав. Так само є зі жнивами цього віку. Жнива Євангельського віку, подібно до жнив Єврейського віку, є під наглядом головного Женця, нашого Господа Ісуса, Котрий тоді мусить бути присутнім (Об. 14: 14). 

     Першим ділом нашого Господа підчас жнив цього віку буде відділення правдивих від фальшивих. Номінальну Церкву, через її змішаний стан, Господь назвав “Вавилоном” – замішанням. І тому жниво є часом розділення різних класів номінальної Церкви, а також часом дозрівання і вдосконалення класу n. Пшениця буде відділена від куколю, дозріла пшениця від недозрілої і т.д. 

     Ті, хто належать до класу n – це “первоплоди” пшениці, які після відділення в належному часі стануть Нареченою Христа і будуть навіки зі своїм Господом в Його подобі.

r - Jesus, at His second advent
"And if I go and prepare a place for you, I will come again, and receive you unto myself; that where I am, there ye may be also."
John 14:3

s - Little Flock, separating from nominal church
"And I heard another voice from heaven, saying, ‘Come out of her, my people, that ye be not partakers of her sins, and that ye receive not of her plagues."
Revelation 18:4

S - World's time of trouble in Gospel Harvest. Separation of Wheat and Tares.

     Хоч це може виглядати жахливою річчю, але насправді воно принесе всій правдивій пшениці велику користь. Вавилон падає, оскільки не є тим, за кого себе видає. В номінальній Церкві є багато лицемірів, які зв’язали себе з нею ради її почесного становища в очах світу, і які своєю поведінкою роблять Вавилон неприємним запахом в ніздрях світу. 

     Господь завжди знав їх справжній характер, але згідно Свого заміру дозволяв їм залишитись аж до жнив, коли Він збере 

“із Царства Його [з правдивої Церкви, зв’язуючи в снопи] всі спокуси і тих, хто чинить  беззаконня, і їх повкидають до печі огненної [горя, руйнівного для їх номінальної  системи і фальшивого визнання]...  Тоді праведники [клас n], немов сонце, засяють в Царстві свого Отця” (Мт. 13: 41-43). 

     Горе, яке приходить на Церкву, буде значною мірою викликане ростом різного роду безбожності та спіритизму, і це будуть суворі випробування, оскільки Вавилон підтримує стільки доктрин, що суперечать Божому Слову. Як в жнивах Єврейського віку хрест Христа для євреїв, які сподівались слави та влади, був каменем спотикання, а для вчених греків – дурістю, так і в жнивах Євангельського віку він знову буде каменем спотикання і скелею спокуси.

t - Great Company
"Now if any man build upon this foundation ...wood, hay, stubble; ... it shall be revealed by fire; and the fire shall try every man’s work..."
I Corinthians  3:12,13

u - Babylon Falling
"And the great city was divided into three parts, and ... fell; great Babylon came in remem- brance before God to give unto her the cup of the wine of the fierceness of his wrath."
Revelation 16:19

v - Babylon, Hypocrite Element
"And he cried mightily with a strong voice, saying, ‘Babylon the great is fallen, and is become the habitation of devils, and the hold of every foul spirit." Revelation 18:2

w - Glorified Christ, Head and Body and Body
"And I John saw the holy city, the new Jerusalem...prepared as a bride adorned for her husband."
Revelation 21:2

     Ті, що будували правильно і, як наслідок, мають гідний похвали характер, показані в фігурі s, тоді як t представляє “велику громаду” – вони зачаті від Духа, але будували з дерева, сіна та соломи. Вони є пшеницею, але не повністю дозрілою на час збирання перших плодів (s). 

     Вони (t) втратили нагороду престолу і божественну природу, але в кінцевому результаті народяться як духовні істоти на нижчому рівні, ніж божественна природа. Хоч вони є істинно посвяченими, світовий дух оволодів ними до такої міри, що вони не здатні віддавати своє життя в жертву. 

     Навіть в час “жнив”, коли живі члени Нареченої відділяються від інших правдою, вуха інших, включаючи клас t, будуть нездатні слухати. В той час розділення вони будуть повільними, щоб повірити, і повільними, щоб діяти. Немає сумніву, що пізніше вони будуть сильно вражені, коли усвідомлять, що Наречена вже забрана і з’єднана з Господом, і що вони, через байдужість та надмірні земні клопоти, втратили велику нагороду. 

     Але краса Божого плану, який вони почнуть тоді розпізнавати як план любові (як по відношенні до них, так і до всіх людей), повністю переможе їх смуток і вони вигукуватимуть: 

“Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель! Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!” (Об. 19: 6, 7). 

     Також зверніть увагу на великодушне відношення Господа, адже Він шле їм послання: – Хоч ви і не є Нареченою Агнця, ви можете бути присутні на весільній вечері. “Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця” (вірш 9). 

     Ця громада, завдяки Господнім каранням, свого часу прийде до повної згоди з Ним та Його планом і омиє свій одяг, щоб в кінцевому результаті зайняти становище, друге після Нареченої – у – на духовному рівні L (Об. 7: 14, 15).

x - The glorified Christ class reigning
"...they shall be priests of God and of Christ, and shall reign with him a thousand years."
Revelation 20:6

     В тому часі горя тілесний Ізраїль (е), відкинутий, поки не ввійде повне число поган, повернеться до Божої ласки, а Євангельська Церква (духовний Ізраїль) буде зібрана і прославлена. Протягом Тисячолітнього віку Ізраїль буде головним народом землі, на чолі всіх істот на земному рівні, і до єдності та згоди з ним будуть поступово приходити всі слухняні.

     Її різноманітні прояви – хвороби, біль, слабості, як і сама могила, – підкорятимуться силі Великого Відновителя, поки в кінці того віку не довершиться велика піраміда з нашої діаграми. Христос (х) буде головою всього – великої громади, ангелів і людей, буде другим після Отця. 

     Наступною по порядку або по рангу буде велика громада, духовні істоти (у); далі – ангели; потім, на чолі всіх народів землі, – тілесний Ізраїль (z), включаючи лише справжніх ізраїльтян; а тоді – світ людей (w), відновлених до досконалості існування, на подобу голови людського роду, Адама, перед його гріхопадінням. Це відновлення буде відбуватись поступово протягом Тисячолітнього віку – “часу відновлення [реституції]” (Дії 3: 21). 

     Проте деякі будуть знищені з-поміж людей: перш за все, це ті, хто, маючи повне світло і можливості, протягом ста років відмовлятимуться робити кроки в сторону праведності і досконалості (Іс. 65: 20); далі, це ті, хто, дійшовши до досконалості, виявляться невірними в кінцевому випробуванні при завершенні Тисячолітнього віку (Об. 20: 9).

      Вони помруть другою смертю, з якої не було обіцяно ні воскресіння, ні реституції. Передбачено лише одне повне випробування. Даний лише один викуп. Христос більше не вмирає.

W - Mankind restored to perfection and harmony with God with God
"... Behold the tabernacle of God is with men, and he will dwell with them, and they shall be his people, and God himself shall be with them, and be their God."
Revelation 21:3

     Коли ми дивимось на великий план нашого Отця відносно прославлення Церкви і благословення за її допомогою Ізраїлю та всіх родів землі через реституцію всього, нам пригадується пісня ангелів: “Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!” Це буде повним виконанням Божого плану – “об’єднання усього в Христі”. 

Хто скаже тоді, що Божий план не вдався? Хто скаже тоді, що Він не повернув зло на добро і з гніву людей та демонів не вчинив Собі хвали?

     Всі, хто належатиме до цієї будівлі, мусять мати духа послуху Богові та духа любові до Нього й до всіх Його створінь (так виразно проілюстрованого в Ісусі), духа виконання закону: – Будеш любити Господа всім твоїм серцем, розумом, душею та силою, а ближнього, як самого себе.

     Ангели та інші духовні класи будуть наступними по рангу, після них – гідні з числа Ізраїлю і, на кінець, світ. Почавши з найвищого, впорядкування продовжуватиметься доти, поки всі, хто бажатиме, будуть приведені до відповідності та єдності.

     І хоча такий порядок повністю відрізняється від земного будівництва, як це властиво, що камінь, на подобу якого має звестись вся будівля, закладається першим. І як властиво ще знати, що наш фундамент закладений вверху, не внизу, а ми, як живі каміння, є у всьому “збудовані на Ньому”. 

     Отже ця праця продовжуватиметься протягом Тисячоліття, поки кожне створіння кожної природи – чи в небесах, чи на землі – не славитиме Бога і не служитиме Йому відповідно до норм досконалого послуху. Тоді Всесвіт буде чистим, бо в цей день “станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу” – в другій смерті (Дії 3: 22, 23).

Намет в пустині

     Та сама лекція, що представлена в Діаграмі Віків, є викладена і в цьому божественно встановленому образі, уроки якого ширше розглядатимуться далі. Ми розміщуємо його поруч із діаграмою, щоб краще зауважити і оцінити різні рівні або кроки до Святая Святих, що відповідають тим же крокам, які ми вже детально розглянули. 

     Поза подвір’ям Намету лежить в гріху весь світ – на рівні зіпсуття, R. Входячи “воротами” на “подвір’я”, ми стаємо віруючими або виправданими, на рівні N. Ті, що в своєму посвяченні йдуть вперед, наближаються до дверей Намету і, входячи всередину (рівень М), стають священиками.

     Вони підкріпляються “покладними хлібами”, їх освітлює світло “свічника”, вони можуть жертвувати на “Золотому Жертовнику” приємні пахощі для Бога через Ісуса Христа. І, на кінець, в першому воскресінні вони входять в досконалий духовний стан, “Святая Святих” (рівень L), а тоді з’єднуються з Ісусом в славі Царства, рівень К.

Блаженна надія

Ще трохи, й боротьба землі минеться,

Ще трохи, і вже плач її пройде,

Ще трохи, й Божа сила перетворить

Цю темряву в Тисячолітній День.

Ще трохи, і все зло, що людям шкодить,

Минеться й стане спогадом лиш їм.

Ще трохи, й та любов, що їх купила,

Їх стогін змінить в радісні пісні.

Ще трохи! Щораз більше і сильніше

Ясний світанок того дня сія.

О славте Бога, світло все ясніше

Сіятиме до повного аж дня!