Р О З Д І Л   X

 

ДУХОВНА ТА ЛЮДСЬКА ПРИРОДИ

ОКРЕМІ ТА ВІДМІННІ

 

TINatures3.jpg (6673 bytes)

Поширені неправильні розуміння Земна або людська, і небесна або духовна природи Земна слава і небесна слава Біблійне свідчення відносно духовних істот Смертність і безсмертя Чи смертні істоти можуть мати вічне життя Справедливість в обдаруванні ласкою Розгляд припущення Різноманітність досконалості Суверенні Божі права Передбачене Богом для людини є абсолютно достатнім Вибір Тіла Христа Як відбувається зміна його природи.

 

Church1C.jpg (6458 bytes)      НЕ ЗУМІВШИ зрозуміти, що Божий план для всього людства передбачає реституцію до його попереднього стану до втраченої в Едені людської досконалості і що християнська Церква, як виняток з цього загального плану, має зазнати переміни природи з людської на духовну, більшість християн прийшла до висновку, що спасуться тільки ті, хто досягне духовної природи. 

     Однак Святе Письмо, даючи обітниці життя, благословення та реституції для всіх родів землі, пропонує і обіцяє переміну до духовної природи лише Церкві, яка вибирається протягом Євангельського віку. І неможливо знайти жодного тексту, що підтверджував би такі надії для когось іншого.

Family8.jpg (66939 bytes)     Якщо маси людства будуть спасенні від всіх наслідків гріха деградації, слабостей, болю, нещастя та смерті і будуть відновлені до стану людської досконалості, що існувала перед гріхопадінням, то їх спасіння від того гріхопадіння буде таким же дійсним і цілковитим, як і спасіння тих, котрі під особливим високим покликом Євангельського віку стають учасниками божественної природи.
What is a perfect man?

Jesus40Teaching.jpg (5587 bytes)

     Неспроможність правильно зрозуміти, що ж являє собою досконала людина, помилкове зрозуміння слів смертний і безсмертний, а також неправильне уявлення про справедливість все це разом привело до цієї неправди і вкрило таємничістю багато віршів, які без цього легко зрозумілі. 

     Загально вважається (хоч це і не підтверджено жодним текстом Святого Письма), що на землі ніколи не було досконалої людини, а та, котру ми бачимо на землі, це лише частково розвинута людина, і щоб досягти досконалості, вона мусить стати духовною. Цей погляд заплутує Писання, замість того щоб розкрити ту гармонію і красу, яка є наслідком вірного навчання науки правди.

There were only two perfect men – Adam and Jesus.
Scales3.jpg (14707 bytes)
     Святе Письмо навчає, що було дві, і тільки дві досконалі людини Адам і Ісус. Адам був створений на образ Божий тобто з подібними розумовими якостями: розумом, памяттю, розважливістю та волею, а також з моральними рисами: справедливістю, милосердям, любовю і т.д. З землі взятий, він був земним образом духовної істоти, маючи якості того ж роду, хоч з відчутною різницею в їх степені, рівні та обсязі. 

     Людина до такої міри є Божою подобою, що навіть до грішної людини Бог може сказати: Прийдіть і будемо правуватися.

Adam was made ruler over all earthly things...

GiraffF.jpg (4175 bytes)

...a little lower than the angels.

     Як Єгова є володарем всього, так людина була створена володарем всього земного: За подобою Нашою нехай панує над тваринами, птахами, рибами і т.д. (1 М. 1: 26). 

     Мойсей говорить нам (1 М. 1: 31), що Бог визнав людину, яку створив (не просто почав створювати, але завершив), як створіння вельми добре, тобто досконале, адже в Божих очах ніщо неповністю досконале в Його розумних створіннях не може бути вельми добре.

     Досконалість створеної людини описана в Пс. 8: 6-9 (Хом.):

Мало чим зменшив єси його від ангелів, славою й честю увінчав його. Поставив його володарем над творами рук твоїх, усе підбив йому під ноги: вівцю й усю скотину, та ще й дикого звіря, птицю небесну й рибу в морі.

 

Sheep2F.jpg (2924 bytes)

Bird4ParrotsF.jpg (2602 bytes)

Family1F.jpg (2160 bytes)

LionF.jpg (2749 bytes)

Fish1F.jpg (3039 bytes)

Family2F.jpg (2541 bytes)

    Дехто, бажаючи пристосувати Біблію до теорії еволюції, висуває думку, що вираз мало в Євр. 2: 7 можна розуміти, як на малий час менший, а не в малій степені менший від ангелів. Але для подібної інтерпретації немає ні підстави, ні причини. 

     Ці слова процитовані з Пс. 8: 6, і критичне порівняння єврейського і грецького текстів не залишає жодних сумнівів щодо їх значення. Тут чітко виражена думка: трохи менший в рівні, ніж ангели.

 

 

 

 

 

 

Man.jpg (4290 bytes)

     В цьому Псалмі Давид говорить про людину в її первісному стані і пророчо повідомляє, що Бог не відмовився від Свого початкового плану, щоб людина була в Його образі і царем землі, і що Він згадає про неї, спасе і знову поверне до цього. 

     Апостол (Євр. 2: 7) звертає увагу на той самий факт, що Бог не відкинув Свого початкового задуму; що людина (створена величною і досконалою, царем землі) буде згадана, відвідана й відновлена. Потім апостол додає, що ми ще не бачимо тої обіцяної реституції, але вже є свідками першого Божого кроку в напрямку до її здійснення. 

     Ми бачимо Ісуса, увінчаного славою і честю людської досконалості, щоб Він, як відповідний викуп або заміна, міг з Божої ласки скуштувати смерті за кожну людину і так приготувати шлях для її реституції до всього втраченого. Ротерґем, один із найточніших перекладачів, передає цей уривок таким чином:

Хто є людина, що Ти памятаєш про неї;

Чи людський син, що Ти відвідуєш його?

Ти створив його дещо меншим від посланців:

Славою і честю Ти увінчав його

І призначив його над ділами рук Твоїх.

"A little lower" does not mean a little less perfect.      Із цього не варто робити висновок, що трохи менший по рівню означає трохи менше досконалий. Створіння може бути досконалим, але на нижчому рівні існування, ніж інше. 

     Так досконалий кінь був би нижчим, ніж досконала людина, і т.д. Існують різні природи, живі і неживі. Для ілюстрації використаємо наступну таблицю:

 

Рівні небесного духовного 
існування

Рівні земного 
існування 
або тваринного

Рівні рослинного світу

Рівні в області
мінералів

SpiritF.jpg (1550 bytes)

Божественний
-------
-------
Ангельський

Bird3GeeseF.jpg (2699 bytes)


Люди

Тварини

Птахи

Риби

 

Tree1F.jpg (3217 bytes)


Дерева

Кущі

Трави

Мохи

 

EmeraldF.jpg (2559 bytes)


Золото

Срібло

Мідь

Залізо

 

Perfecting a nature does not change a nature.

There is a variety in perfection.

Flower11A.jpg (6170 bytes)

     Кожен зі згаданих металів може бути чистим, але найвище місце займає золото. Якби кожний вид рослин привести до досконалості, вони й далі відрізнялись би природою і рівнем. 

Так і з тваринами: якби кожний вид привести до досконалості, все одно була б різноманітність, бо вдосконалення природи не змінює самої природи.*

*Слово природа часто вживається в переносному значенні. Наприклад, говорять, що собака люта по своїй природі, або що кінь по своїй природі є лагідним або ж норовливим. Але таке вживання слова означає лише чиюсь вдачу, в порівнянні з іншими, і, коротко кажучи, не стосується природи.

There are distinct differences of each nature.

The highest grade of mineral is a little lower than the lowest grade of vegetable, because in vegetable there is life.

     Також рівні духовних істот, не дивлячись на їх досконалість, по відношенню один до одного є вищі або нижчі в природі чи виді. Найвищою природою, що переважає всі інші, є божественна природа. 

     Христос при Своєму воскресінні став остільки ліпшим від досконалих ангелів, наскільки божественна природа перевищує ангельську (Євр. 1: 3-5).

     Зауважте, що хоч згадані в таблиці класи окремі та відмінні, все ж їх можна порівняти між собою. Наприклад, найвищий рівень мінералів поступається або є трохи нижчим від найнижчого рівня рослин, оскільки в рослинах є життя. 

     Так і найвищий рослинний рівень є трохи нижчий, ніж найнижчий рівень тваринного світу, оскільки тварини навіть найнижчої форми мають достатньо розуму, щоб бути свідомими свого існування. 

     Подібно і людина: хоч і найвища з живих земних істот, вона є трохи меншою від ангелів, оскільки ангели є духовними небесними істотами.

There is a great contrast between sinful and restored mankind.

 

 

Kingdom2.jpg (3913 bytes)

     Але є разюча різниця між людиною, яку ми бачимо сьогодні, деградованою через гріх, і досконалою людиною, створеною Богом на власний образ. Гріх поступово змінив її риси та характер. Незнанням, аморальністю та загальною розбещеністю розмножені генерації до такої міри зіпсували і заплямили людську природу, що переважна більшість людства майже втратила Божу подобу. 

     Гальмуються моральні та інтелектуальні якості, а надмірно розвинуті тваринні інстинкти вже більше не балансуються вищими ідеалами. Людина втратила фізичну силу до такого рівня, що навіть при всіх можливостях сучасної медицини середня тривалість її життя коливається в межах тридцяти років, тоді як на початку вона прожила девятсот тридцять років під цим же покаранням. 

     І хоча гріх та кара за нього смерть, яка в ній діє, так занечистили та зіпсували людину, вона має повернутись до своєї початкової досконалості розуму і тіла, до слави, честі та володіння протягом і за допомогою Тисячолітнього царювання Христа. Христос поверне те, що було втрачено через гріх Адама (Рим. 5: 18, 19). 

     Людина не втратила небесного раю, а земний. Через кару смерті вона втратила не духовне, а людське існування. І все втрачене було знову куплене її Відкупителем, Котрий сказав, що прийшов шукати і спасти загублене (Лк. 19: 10)

Perfect man is not a spiritual being.      На додаток до сказаного ми маємо доказ, що досконала людина не є духовною істотою. Нам сказано, що наш Господь, перш ніж залишив Свою славу, щоб стати людиною, був в Божій подобі духовній подобі, був духовною істотою. 

     Але щоб бути викупом за людство, Він мав стати людиною тієї ж природи, що й грішник, котрого Він мав замінити в смерті. Отже була необхідність зміни Його природи. І ап. Павло говорить нам, що Він взяв не природу ангелів на сходинку нижче від власної, а спустився на дві сходинки і взяв людську природу, тобто став людиною, стався тілом (Євр. 2: 16; Фил. 2: 7, 8; Ів. 1: 14).

Jesus13A.jpg (4363 bytes)      Зауважте, це говорить нам не тільки про те, що ангельська природа не є єдиним рангом духовних істот, але й що ця природа є нижчою від тої, яку мав наш Господь, перш ніж став людиною. 

     І Він не був тоді так високо, як є тепер, адже Бог повищив Його за те, що Він слухняно став добровільним викупом за людину (Фил. 2: 8, 9). Тепер Він на найвищому рівні духовних істот учасник божественної природи (природи Єгови).

     Таким чином, ми не тільки маємо доказ, що божественна, ангельська і людська природи є окремі та відмінні, але це ще й підтверджує, що бути досконалою людиною не означає бути ангелом, так само як досконалість ангельської природи не означає, що ангели є божественними і рівними з Єговою. 

     Ісус не взяв ангельської природи, а взяв іншу, людську природу не ту недосконалу, яку ми маємо сьогодні, а досконалу людську природу. Він став людиною, але не такою, як вона є сьогодні зіпсованою й майже мертвою, а людиною у всьому цвіті досконалості.

Jesus, being a perfect man, could keep a perfect law.

Scales2B.jpg (16161 bytes)

     Крім того Ісус мусив бути досконалою людиною, бо інакше Він не міг би дотримати досконалого закону, котрий є повною мірою можливостей досконалої людини. І Він мав бути досконалою людиною, бо не зміг би дати викупу (відповідної ціни 1 Тим. 2: 6) за втрачене життя досконалої людини Адама: Смерть бо через людину, і через людину воскресіння мертвих (1 Кор. 15: 21).

      Якби Ісус був хоч трішки недосконалим, це свідчило б про те, що Він є під осудом, а тому не може бути прийнятною жертвою, ані не може досконало дотримувати Божого закону. Досконала людина була випробувана, не встояла і була осуджена, і лише досконала людина могла дати відповідну ціну як Відкупитель. 

Only a perfect man could give a
corresponding price for a perfect man.
     Тепер перед нами неминуче виникає запитання в іншій формі: якщо Ісус був досконалою людиною (про що свідчить Святе Письмо), хіба це не доказує, що досконала людина є людською, тілесною істотою не ангелом, а трохи нижчою від ангелів?

      З цього можливий лише один логічний висновок. Крім того в нас ще є натхненні слова Псалмиста (Пс. 8: 6-9) та згадка ап. Павла про це в Євр. 2: 7-9.

 

 

 

 

Jesus35Baptism.jpg (8695 bytes)

     Також Ісус не був поєднанням двох природ людської та духовної. Змішування двох природ не дає ні одної ні другої, а створює недосконалий гібрид, неприйнятний для божественного порядку речей. Будучи в тілі, Ісус був досконалою людською істотою. Перед тим Він був досконалою духовною істотою, а з часу воскресіння є досконалою духовною істотою найвищого божественного рангу. Завдаток спадку божественної природи (Мт. 3: 16, 17) 

     Ісус одержав лише з моменту Свого посвячення до смерті, символом чого було Його хрищення на тридцятому році життя (згідно Закону вік зрілості й відповідний час, щоб посвятити себе як людину). Перш ніж Він міг одержати навіть цей завдаток божественної природи, людська природа мала бути посвячена до смерті

     А повним учасником божественної природи наш Господь Ісус став лише тоді, коли Його посвячення було справді завершене і Він в дійсності пожертвував людську природу аж до смерті. Ставши людиною, Він був слухняним до самої смерті, і через те Бог вивищив Його до божественної природи (Фил. 2: 8, 9). 

     Якщо цей вірш вірний, то це означає, що Ісус не був вивищений до божественної природи доти, доки дійсно не пожертвував людської природи доки не помер.

Jesus was not a combination of two natures.

Twice, Jesus experienced a change of nature.

Jesus38BabeF.jpg (9282 bytes)

"But when the fullness of the time was come, God sent forth his Son,
made of a woman, made under the law."
           Galatians 4:4

Jesus39Estelle.jpg (10351 bytes)

"And the Word was made flesh, and dwelt among us, (and we beheld his glory, the glory as the only begotten of the Father,) full of grace and truth."
              John 1:14

Jesus gave an equivalent for what Adam lost.

Jesus15SamaritanF.jpg (4397 bytes)

"For such an high priest became us, who is holy, harmless, undefiled, separate from sinners, and made higher than the heavens." Hebrews 7:26

     Як бачимо, в Ісусі не було поєднання природ, але Він двічі зазнав зміни природи: спочатку з духовної на людську, а пізніше з людської на найвищий рівень духовної природи на божественну. І в кожному випадку одна природа була віддана ради іншої.

В цьому величному прикладі людської досконалості, яка залишалася непорочною перед світом, а потім була пожертвувана ради відкуплення світу, ми бачимо досконалість, яку весь людський рід втратив в Адамі і до якої має повернутись. 

Ставши викупом за людину, наш Господь Ісус дав еквівалент того, що людина втратила. І тому все людство знову може отримати через віру в Христа і слухняність Його вимогам не духовну, але славну досконалу людську природу те, що загинуло.

     Досконалі можливості і здібності досконалої людської істоти можна розвивати до безмежності, розвивати в нових та різноманітних цікавих напрямах, і можна набути велике знання та майстерність. Але ніяке збільшення знання чи можливостей не змінить природу, ні не зробить її більше, ніж досконалою. 

     Це буде лише розширенням та розвитком досконалих людських якостей. Без сумніву, збільшення знання та вміння буде для людини благословенним привілеєм на всю вічність, але людина завжди залишиться людиною і буде просто вчитись краще використовувати вже існуючі можливості людської природи.

      Вона не може надіятись вийти за її широкі межі, та й не бажатиме цього, оскільки її бажання будуть обмежені рамками її можливостей.

"There are also celestial bodies, and bodies terrestrial; but the glory of the celestial is one, and the glory of the terrestrial is another."
I Corinthians 15:40
     Хоч Ісус як людина був ілюстрацією досконалої людської природи, до якої будуть повернені людські маси, однак з часу Його воскресіння Він є ілюстрацією славної божественної природи, яку Церква переможців розділить з Ним при своєму воскресінні. 

     Якщо сьогоднішній вік головним чином присвячений розвитку цього класу, якому запропонована зміна природи, і якщо послання апостолів дані для настанов цієї малої черідки, це не означає, що всі Божі плани закінчаться разом із довершенням цього вибраного класу.

     З другого боку, ми не повинні впадати в іншу крайність, вважаючи, що особливі обітниці про божественну природу, духовні тіла і т.д., які даровані цим вибраним, передбачені Богом для всього людства. Їм дані цінні та великі обітниці, більші та вищі від тих інших дорогоцінних обітниць, що дані для людства. 

     Щоб правильно дослідити Слово Правди, ми повинні зауважити, що Писання представляє досконалість божественної природи малої черідки і досконалість людської природи відродженого світу як дві різні речі.

What is a spirit being?

SpiritF.jpg (1534 bytes)

     Давайте поставимо тепер конкретніші запитання: що являють собою духовні істоти? 

     Які їх можливості? Якими законами вони керуються? 

     Не розуміючи природи духовних істот, багато-хто, напевне, схильний думати, що це мусить бути просто міф, і в цьому відношенні існує сильне упередження. Але апостол Павло не був такої думки. 

     Хоча він і дає зрозуміти, що тілесна істота нездатна зрозуміти вищої духовної природи (1 Кор. 2: 14), все ж він ясно говорить (немов застерігаючи нас від всякого роду міфів та забобонів), що існує як духовне тіло, так і звичайне (людське) тіло, як небесне, так і земне, а також слава земна і слава небесна. 

     Ми переконалися, що земна слава була втрачена через перший гріх Адама, але її має повернути людству Господь Ісус та Його Наречена (Христос Голова і тіло) під час Тисячолітнього царювання. 

     Небесна слава поки що не видима, за винятком її обявлення очам віри Духом через Слово. Ці обидві слави окремі та відмінні (1 Кор. 15: 38-49). До певної міри ми знаємо, що представляє собою звичайне земне тіло, бо ми нині його маємо, хоч оцінити славу його досконалості можемо лише приблизно. Воно є плоттю, кровю та костями, бо що вродилося з тіла є тіло. 

     А оскільки існує два різних види тіл, то нам відомо, що духовне (яким  би воно не було) не складається з плоті, крові та костей, а є небесним, неземним, духовним що уродилось з Духа є дух. Але що являє собою духовне тіло, ми не знаємо, бо ще не виявилось, що́ ми будемо. Та ... будем подібні до Нього подібні до нашого Господа Ісуса (Ів. 3: 6; 1 Ів. 3: 2).

     За винятком Божого Сина, ніде не згадується, щоб якась істота (чи то духовна, чи людська) була змінена з однієї природи на іншу. Це був винятковий випадок з винятковою метою. Створивши ангелів, Бог, безперечно, мав намір залишити їх ангелами назавжди, і те саме стосується людей ті і ті досконалі на своєму рівні. 

     Принаймні, Святе Письмо не дає жодного натяку на якийсь інший намір. Як серед неживих створінь існує чудове й майже нескінченне різноманіття, так і серед живих та розумних створінь можлива така ж різноманітність досконалості. 

     Кожне творіння в своїй досконалості є славним. Але, як каже ап. Павло, слава небесна є одним видом слави, а слава земна зовсім інша, відмінна слава.

Spirit beings can be present, yet invisible.

ElishaF.jpg (4630 bytes)
Elisha's Servant
saw Angels in Chariots

Spirit beings can assume human forms.

GideonF.jpg (6148 bytes)
An Angel Appeared to Gideon

     Вивчаючи факти про нашого Господа Ісуса після Його воскресіння, а також про ангелів, теж духовних істот, порівнюючи духовне до духовного (1 Кор. 2: 13), ми можемо отримати певну загальну інформацією щодо духовних істот. По-перше, ангели можуть бути і часто бувають присутніми, будучи невидимими.

  Ангел Господній табором стає кругом тих, хто боїться його; чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? (Пс. 34: 8; Євр. 1: 14). Вони служили видимо чи невидимо? Безперечно, останнє. 

     Коли Єлисей був оточений військами асирійців, його слуга злякався. Але Єлисей помолився Господу і очі юнака відкрились: він побачив навколишні гори, вкриті вогняними колісницями та вогняними (подібними до вогню) вершниками. І знову ж, коли Валааму ангел був невидимий, ослиця (їй були відкриті очі) бачила його.

    По-друге, ангели можуть брати на себе людські тіла і зявлятись, як люди. Господь і два ангели зявились Аврааму, який приготував для них вечерю і вони її їли. Спочатку Авраам прийняв їх за трьох людей, і лише коли вони зібрались вже йти, він зрозумів, що один з них то Господь, а інших два ангели, які пізніше пішли в Содом і врятували Лота (1 М. 18: 1, 2).

      І Гедеону зявився ангел, як людина, але потім дав себе впізнати. Ангел зявився батькові та матері Самсона, і вони вважали його людиною, доки той не вознісся на небо в полумї вівтаря (Суд. 6: 11-22; 13: 20).

Spirit beings are glorious and bright.

Paul2.jpg (12026 bytes)
Saul of Tarsus

   "At midday, O King, I saw in the way a light from heaven, above the brightness of the sun, shining round about me and them which journeyed with me.

   And when we were all fallen to the earth, I heard a voice speaking unto me, and saying in the Hebrew tongue, Saul, Saul, why persecutest thou me?

   It is hard for thee to kick against the pricks."
Acts 26:13,14

Paul4.jpg (4600 bytes)
     По-третє, духові істоти є славними в своєму нормальному стані і про них часто говориться як про славних і сяючих. Лице ангела, який відкотив каменя від дверей гробу, було як блискавка. Описуючи лише проблиск побаченого ним духовного тіла, Даниїл говорить, що очі в нього як огняне полумя; обличчя його як блискавка; його руки й ноги кольору полірованої міді, а голос його як голос натовпу. 

     І Даниїл впав перед ним, як мертвий (Дан. 10: 6, 10, 15, 17). Савло з Тарсу бачив подібний проблиск славного Христового тіла, ясність якого перевищувала сонячне світло ополудні. Савло втратив зір і впав на землю.

     Тож ми переконалися, що духовні істоти дійсно славні. Але для людей, якщо їхні очі не відкриті, щоб бачити їх, або якщо ті не зявляться в тілі як люди, вони невидимі. Цей висновок буде далі підтверджений під час розгляду окремих деталей цих зявлень. 

     Лише Савло бачив Господа, його ж супутники чули тільки голос, але не бачили нікого (Дії 9: 7). Люди, що були з Даниїлом, не бачили славної істоти, яку він описує. Але їх опанував такий великий страх, що вони втекли і заховались. 

Далі ця славна істота заявила: Князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день (Дан. 10: 13).

       Невже Даниїл, улюблений Господом муж, впав як мертвий перед тим, кому двадцять один день протистояв перський князь? Як це зрозуміти? Звичайно, він не явився князю в славі! Ні. Або він був перед ним невидимим, або зявився як людина.

     моменту воскресіння наш Господь є духовною істотою. Тому Він повинен володіти цими ж можливостями, що виявляються в ангелах (духовних істотах). І так воно є. Детальніше ми дізнаємося про це в наступному розділі.

Spiritual and human natures are distinct.      Отже, ми бачимо, що Святе Письмо представляє духовну та людську природи як окремі та відмінні. Воно не дає ніяких доказів, що одна природа перейде чи розвинеться в іншу. Навпаки, воно показує, що лише деякі будуть перемінені з людської природи до божественної, до якої вже був піднесений Ісус, їх Голова. 

     Ця знаменна і особлива риса плану Єгови служить знаменній та особливій цілі приготування їх як Божих представників до великої майбутньої праці відновлення всього.

     Давайте розглянемо наступні вирази.
Mortality means death is possible.

Grave1.jpg (10620 bytes)

Смертельність та безсмертя.

     Ми побачимо, що їх справжнє значення повністю відповідає тому, чого ми навчились, порівнюючи біблійні твердження щодо людських та духовних істот, а також щодо земних і небесних обітниць. 

     Цим словам часто дається дуже невизначене значення, а неправильне уявлення про їх значення породжує помилкові погляди на предмети, з якими ці слова повязані як в загальному, так і в Біблійному використанні.

Смертельність означає становище чи стан підлягання смерті. Не стан самої смерті, а стан, в якому смерть є можливою.

Безсмертя становище чи стан, що не підлягає смерті. Не просто стан свободи від смерті, але стан, в якому смерть є неможливою.

     А ось загальноприйняте але помилкове розуміння смертельності: це становище чи стан, в якому смерть є неминучою. Загальне ж розуміння значення безсмертя більш близьке до правди.
Immortality means death is impossible.

There is confusion on mortality and immortality.

     Слово безсмертний означає не смертний. Тому сама конструкція слів вказує на їх вірне визначення. І саме через поширеність невірного розуміння слова смертний багато-хто заплутується, намагаючись визначити, яким був Адам перед своїм гріхопадінням: смертним чи безсмертним. 

     Вони міркують, що якби він був безсмертним, Бог не сказав би йому:

       В день їди твоєї від нього ти напевно помреш! бо неможливо безсмертній істоті померти. І це логічно. З другого ж боку, кажуть вони, якби він був смертним, то який сенс мала б погроза чи кара в словах: Ти напевно помреш? 

     Адже, будучи смертним (згідно їх неправильного визначення), він так чи інакше не міг би уникнути смерті.

Mortal life is sustained by external elements.

 

     Ми переконаємось, що вся проблема полягає в неправильному значенні, яке надається слову смертельність. Застосуймо правильне визначення, і все стане зрозумілим. 

     Адам був смертним тобто був у стані, в якому смерть була можливою. Його життя мало повну міру досконалості, але не було невідємним життям.

       Воно підтримувалось кожним деревом в раю, за винятком забороненого. І до тих пір, поки Адам слухався свого Творця і був у згоді з Ним, його життя було в безпеці живильні елементи не могли бути забрані. 

     Якщо так дивитись, то Адам мав життя, і смерть абсолютно не була обовязковою. Але він був в такому стані, де смерть була можливою він був смертним.

    Тоді виникає запитання: якщо Адам був смертним і проходив випробування, то чи не був він на випробуванні ради безсмертя? Більшість відповіла би: Так. 

     Ми ж відповідаємо: Ні. Його випробування було для того, щоб побачити, гідний він чи ні дальшого життя й тих благословень, які вже мав. Оскільки за послух йому ніколи не було обіцяно безсмертя, то про подібні здогадки в нас не може бути й мови.

       Йому було обіцяне продовження існуючих тоді благословень до тих пір, поки він буде слухняним, і його було попереджено про втрату всього смерть у випадку непослуху.

      Неправильне пояснення слова смертний приводить більшість людей до висновку, що всі істоти, які не вмирають, безсмертні. Отже в ту категорію вони включають і нашого Небесного Отця, і нашого Господа Ісуса, і ангелів, і все людство. 

     Однак це неправда. Звільнені з гріхопадіння великі маси людей, а також небесні ангели, завжди будуть смертними. Навіть в стані досконалості й щастя вони завжди належатимуть до тої смертної природи, яка може зазнати смерті (відплати за гріх), якщо вони згрішать.

      Як і в випадку Адама, гарантія їх існування буде обумовлена послухом премудрому Богу, Чия Справедливість, Любов і Мудрість, і Чия Сила змушувати всі речі працювати разом для добра тих, хто любить і служить Йому, стануть абсолютно очевидними завдяки Його ставленню до гріха в теперішній час.

Only the Divine Nature is immortal.
The great mass of mankind will always be mortal.

Satan is to be destroyed, which proves that angels are mortal.

     В Святому Письмі ніде немає згадки, що ангели є безсмертними, або що безсмертним стане відроджене людство. Навпаки, безсмертя зображене як притаманне лише божественній природі спочатку тільки Єгові, потім нашому Господу Ісусу на Його нинішньому високому становищі і, нарешті (згідно обітниці) Церкві, Христовому тілу, прославленому разом з Ним (1 Тим. 6: 16; Ів. 5: 26; 2 Петр. 1: 4; 1 Кор. 15: 53, 54).

Ми не лише маємо свідчення, що безсмертя властиве тільки божественній природі, але й маємо доказ, що ангели смертні. Про це говорить факт, що сатана, який колись був головним серед них, буде знищений (Євр. 2: 14). А якщо він може бути знищений, значить клас ангелів є смертним.

     Таким чином, ми бачимо, що коли непоправні грішники будуть знищені, то і безсмертні і смертні істоти будуть вічно жити в радості, щасті й любові. Перший клас володітиме природою, що непідвладна смерті, маючи невідємне життя життя в собі (Ів. 5: 26), а другий, хоч і матиме природу, для якої смерть можлива, не даватиме жодного приводу для смерті завдяки досконалості єства і знанню зла та гріховності гріха. 

     Отримавши признання Божого закону, вони завжди будуть забезпечені тими елементами, які необхідні для підтримки їх досконалості, і ніколи не помруть.

Man being mortal – destroys the doctrine of eternal torment.

"The soul that sinneth, it shall die."

     Правильне розуміння значення виразів смертний і безсмертний, як і їхнього вживання в Святому Письмі, нищить саму основу доктрини вічних мук. Вона основана на небіблійній теорії, ніби Бог створив людину безсмертною, ніби вона не може перестати існувати, а Бог не може її знищити. 

     Звідси й аргумент, що невиправні мусять десь якось продовжувати жити, а оскільки вони є в незгоді з Богом, то висновок один: їх чекає вічність страждання. 

     Але Боже Слово запевняє нас, що Він вжив заходів проти такого увічнення гріха і грішників: людина є смертною; абсолютною карою за свідомий гріх проти повного світла й знання не буде життя в муках, а друга смерть. Душа, що грішить, вона помре.

Хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом?
Римлян 9: 20

     Дехто помилково вважає, що справедливість зобовязує Бога не робити жодної різниці між Його створіннями, коли Він дарує Свої милості. Якщо Він вивищує когось до високого становища, то по справедливості мусить поступити так зі всіма іншими, хіба що виявиться, що хтось втратив свої права і через те йому справедливо може бути відведене нижче становище.

God had a right
to create Jesus higher than
the angels.
    Якби такий принцип був правильний, то це свідчило б про те, що Бог не мав права створювати Ісуса вищим від ангелів, а пізніше ще й вивищувати Його до божественної природи, якщо не мав наміру зробити те саме для всіх ангелів і всіх людей.

       Коли далі керуватись цим принципом, виходить наступне: якщо деякі люди мають бути високо піднесеними, ставши учасниками божественної природи, то і всі інші люди в кінцевому результаті повинні бути підняті до такого ж рівня. 

     А чому б не піти на крайність в цьому принципі і не застосувати цей самий закон прогресування до тварин та комах, сказавши, що оскільки всі вони є Божими створіннями, то, в кінці кінців, також повинні досягти того найвищого рівня існування божественної природи? 

     Це, звичайно, повний абсурд, що має таку ж логіку, як будь-який інший висновок, оснований на цьому вигаданому принципі.

Galalxy7.jpg (15555 bytes)

     Можливо ніхто не збирається заходити з цим помилковим припущенням так далеко. І все ж, якби це був принцип, заснований на чистій справедливості, то де б він міг зупинитись, залишаючись при тому справедливим? 

     І якби в Бога справді був такий план, то де була б чудова різноманітність Його праці? Але Бог не має такого плану. Вся природа жива і нежива виявляє славу і різноманіття божественної сили та мудрості. 

     І якщо небо звіщає про Божу славу, а про чин Його рук розказує небозвід у надзвичайній різноманітності і красі, то набагато більше Його розумні створіння виявлятимуть в своєму розмаїтті величну славу Його сили. Ми приходимо до такого висновку, виходячи з чіткого вчення Божого Слова, з логіки та з аналогій в природі.

Justice understood.      Дуже важливо мати правильне поняття про справедливість. Ласка ніколи не повинна сприйматись як справедливо заслужена нагорода. Вияв чистої справедливості не є приводом для особливої вдячності, ані не є доказом любові. 

     Але Бог доводить Свою велику любов до Своїх створінь безконечною низкою незаслужених милостей, які повинні викликати в них любов та хвалу у відповідь.

Mouse.jpg (34144 bytes)      При бажанні Бог мав право створити нас істотами з обмеженим періодом існування, навіть якби ми ніколи не грішили. Так створені деякі нижчі Його створіння. Він міг лише на короткий час дозволити нам втішатись Його благословеннями, а тоді, без несправедливості, викреслити всіх нас з життя. Фактично, навіть таке коротке існування було б ласкою. 
   Aspiration of Lucifer--

   "How art thou
fallen from heaven, O Lucifer, son of the morning!

   "How art thou cut down to the ground, which didst weaken the nations!

   "For thou hast said in thine heart, I will ascend into heaven, I will exalt my throne above the stars of God:

   "I will sit also upon the mount of the congregation, in the sides of the north."
   Isaiah 14:12,13

     Тільки завдяки Його милості ми взагалі існуємо. Наскільки ж більшою ласкою є відкуплення колись втраченого через гріх існування! Крім того, завдяки Божій ласці ми є людьми, а не тваринами; і тільки завдяки Божій ласці ангели по природі трохи вищі від людей. Також завдяки Божій ласці наш Господь Ісус і Його Наречена стануть учасниками божественної природи.

     Тому всім розумним створінням треба з вдячністю приймати все, що дає Бог. Всякий інший дух справедливо заслуговує на осуд, і якщо йому потурати, то це закінчиться падінням та знищенням. 

     Людина не має права прагнути бути ангелом, не будучи ніколи запрошеною до цього стану. Також і ангел не має жодного права претендувати на божественну природу, яка ніколи не була йому запропонована.

     Якраз поривання гордості сатани і було тим, що призвело до його скинення і що закінчиться його знищенням (Іс. 14: 14). Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться (Лк. 14: 11) але не обовязково до найвищого становища.
 

 


Abraham

     Частково через неправильне розуміння справедливості, а частково з інших причин, тема вибору (в тому світлі, в якому вона відображена в Святому Письмі) стала предметом багатьох спорів та невірного зрозуміння. 

     Мало-хто заперечить, що Святе Письмо вчить про вибір, але на якому саме принципі базується той вибір це предмет серйозних розбіжностей в поглядах. Одні твердять, що це є довільний вибір, необмежений умовами, інші твердять, що він має певні умови. І ми думаємо, що в обох тих поглядах є доля правди. 

     З Божого боку вибір є вираженням Його рішення щодо певної мети, служби чи становища. Бог вибрав чи вирішив, що деякі Його створіння повинні бути ангелами, деякі людьми, ще інші тваринами, птахами, комахами і т.д., а декотрі повинні належати до Його власної божественної природи. 

     І хоч всіх, хто належатиме до божественної природи, Бог вибирає на певних умовах, все ж не можна сказати, що вони заслуговують на це більше, ніж інші, бо те, що будь-яке створіння існує на тому чи іншому рівні, це суто справа ласки.

     Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує доброго й милосердного (Рим. 9: 16). Бог запросив вибраних до божественної природи не тому, що вони були кращі за інших. 

     Адже Він обминув ангелів, які не згрішили, і покликав до божественної слави декого із відкуплених грішників. Бог має право поступати зі Своєю власністю так, як Йому подобається, і Він користується цим правом для виконання Своїх планів. І тому все, що ми маємо, є божественною ласкою.

Potter1.jpg (7009 bytes)

Hath not the potter power
over the clay?

Potter2.jpg (6651 bytes)

Отже, хто ти чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так? Чи гончар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть або меншу честь? (Рим. 9: 20, 21).

     Всі були створені тою самою божественною силою деякі, щоб мати вищу природу й більшу честь, а інші щоб мати нижчу природу й меншу честь.

Так говорить  Господь Саваот, Святий Ізраїля та його [людини] сотворитель: 

Ви питаєте мене про майбутнє моїх дітей, і в діло рук моїх втручаєтесь наказом?  Я створив землю і витворив на ній чоловіка. Я власними руками розпростер небо, я повеліваю всьому його війську... Бо так говорить Господь, творець неба, він, Бог, що сотворив землю, що сподіяв її та укріпив її; не створив її пустою, він создав її, щоб на ній жили: Я Господь, і іншого немає! (Іс. 45: 11, 12, 18 Хом.).

     Ніхто немає права диктувати Богові. Якщо Він заклав землю, і якщо Він сформував її не даремно, а для того, щоб на ній мешкали відроджені досконалі люди, то хто ми такі, щоб сперечатися з Богом, говорячи, що то несправедливо не змінювати їхню природу і не робити всіх їх учасниками духовної природи чи то подібної до ангелів, чи подібної до Його власної божественної природи? 

     Наскільки було б краще підходити покірно до Божого Слова і запитати про майбутні речі, замість вказувати чи наполягати, щоб Він обовязково втілив наші задуми.

      Господи, від свавільних гріхів своїх рабів заховай, нехай не панують вони над нами. Ми віримо, що ніхто з Божих дітей не міг би свідомо диктувати Господу, але як легко і майже несвідомо багато-хто припускає таку помилку.

The human race are God’s children by creation – the work of his hands.      Людський рід це Божі діти через створення, працю Його рук; і Його план по відношенні до них чітко обявлений в Його Слові. Ап. Павло говорить, що перша людина (зразок того, яким буде досконалий майбутній рід) була від землі, земною. 

     І її потомство за винятком Євангельської Церкви у воскресінні далі буде земним, людським, пристосованим до землі (1 Кор. 15: 38, 44). Давид говорить, що людина була створена тільки трохи нижчою від ангелів і була увінчана славою, честю, володінням і т.д. (Пс. 8: 4-9). Ап.

       Петро, наш Господь та всі пророки від початку світу проголошують, що людський рід має бути відновленим до цієї славної досконалості і знову має запанувати над землею, як і його представник Адам (Дії 3: 19-21).

     Ось таку частку вибрав Бог, щоб дати її людському роду. І яка ж бо славна ця частка!

 


 

Close1.jpg (4491 bytes)

 


Close2.jpg (6357 bytes)

 


Close3.jpg (4255 bytes)

 

 

Лиш на мить закрийте очі на всі сцени нужди і горя, деградації і смутку, які ще панують з причини гріха, й уявіть собі славу досконалої землі. 

Немає жодної плями гріха, жодної прикрої думки, жодного недоброго погляду чи слова, що псували би гармонію та мир досконалого суспільства. 

Любов, що переповнює кожне серце, зустрічає такий самий відгук у кожному іншому серці, а кожний вчинок відзначається доброзичливістю. 

Вже не буде хвороби, не буде болю ні страждання, ані жодного признаку розпаду не буде навіть страху чогось такого. Згадайте собі всі приклади порівняного здоровя і краси людського тіла та рис, які вам колись приходилось бачити, і знайте, що досконала людська природа буде набагато гарнішою. 

Внутрішня частота, розумова і моральна досконалість відзначатимуть та звеличуватимуть кожне сяюче обличчя. 

Таким буде земне суспільство. 

А всі сльози тих, що зазнали втрат, будуть витерті, коли таким чином вони усвідомлять завершення праці воскресіння (Об. 21: 4).

 

Man will be absorbed and enraptured with the glory on the human plane.

FlowerRose3.jpg (15468 bytes)

As God rejoices
in perfection, so will it be with man.

 

 

Flower9.jpg (2124 bytes)
Flower7.jpg (2137 bytes)
Flower10.jpg (15686 bytes)
FlowerRose4.jpg (30082 bytes)

     І це тільки зміна в людському суспільстві. А ми також памятаємо, що земля, сформована на проживання на ній такого роду істот, повинна стати для них придатним і приємним житлом, яким був Еденський рай, де спочатку проживав представник людства. 

     Рай буде відновлений. Земля не родитиме більше тернину та колючки і не вимагатиме, щоб людина в поті лиця здобувала свій хліб, а земля [просто і природно] видасть свій урожай. Пустиня зацвіте, мов троянда. 

     Нижчі живі створіння будуть досконалими, охочими і слухняними слугами. Природа у всій своїй прекрасній різноманітності на кожному кроці закликатиме людину шукати і пізнавати славу, могутність та любов Бога. І розум та серце радітимуть в Ньому. 

     Пануюче нині невгамовне бажання чогось нового не є природним, а, скоріше, аномальним станом, що пояснюється нашою недосконалістю і нашим незадовільним оточенням. Таке невгамовне бажання чогось нового не належить до Божої подоби. Більшість речей в Бога є старими, і найбільше Він радіє тим, що старе та досконале. 

     Так буде і з людиною, коли вона відродиться до Божого образу. Досконала людина не знатиме чи не усвідомлюватиме до кінця (а тому і не бажатиме) слави духовного існування з причини відмінної природи так само, як рибам та птахам найбільше пасує та приносить втіху їхня власна природа і стихія. 

     Людина буде настільки поглинута і захоплена славою, яка оточуватиме її на людському рівні, що не мріятиме і не бажатиме іншої природи чи інших умов, ніж ті, які їй належатимуть. Короткий погляд на нинішнє життя Церкви послужить ілюстрацією цього.

      Як тяжко, з якими труднощами входитимуть в Боже Царство ті, хто володіє багатствами цього світу. Незначний маєток, навіть в теперішніх умовах панування зла та смерті, настільки полонить людську природу, що ми потребуємо особливої допомоги від Бога, щоб наші очі та наміри були далі скеровані до духовних обітниць.

What is God’s plan for the Christian church?      Те, що християнська Церква, тіло Христа, є винятком із загального Божого плану для людства, видно зі слів, що її вибір був вирішений в божественному плані ще перед заснуванням світу (Еф. 1: 4, 5). 

     В той час Бог не тільки передбачив гріхопадіння людського роду, але й запланував виправдання, освячення і прославлення цього класу. Він кличе їх зі світу під час Євангельського віку, щоб вони вподобилися образу Його Сина, стали учасниками Божественної природи та співспадкоємцями з Христом Ісусом в Тисячолітньому Царстві з метою встановлення універсальної праведності та миру (Рим. 8: 28-31).

The Church is being selected for a purpose.

The church class is chosen by an individual trial and by individually overcoming.

     Це показує, що з Божого боку вибір Церкви був заздалегідь вирішеною справою. Але зауважте це не є необмежений умовами вибір індивідуальних членів Церкви. Ще перед заснуванням світу Бог вирішив, що має бути вибраний певний клас для певної мети в межах конкретного періоду Євангельського віку. 

     Ми не сумніваємось, що Бог міг передбачити поступки кожного окремого члена Церкви, міг знати наперед, хто саме буде гідним і стане членом цієї малої черідки, але не таким способом Боже Слово представляє нам доктрину вибору.

       Апостоли намагались вселити нам думку не про індивідуальне призначення, а про те, що в Божому намірі для почесного становища був передбачений клас, вибір якого мав відбуватись на умовах суворих випробувань віри, послуху та пожертвування земних привілеїв і т.д. до самої  смерті. 

     Таким чином, через індивідуальне випробування та індивідуальну перемогу кожний член цього призначеного класу вибирається або допускається до всіх благословень та привілеїв, передбачених Богом для цього класу.

"Glorified" signifies "Honored."

 

Jesus7EstellePlanet.jpg (7982 bytes)

     Слово прославив в Рим. 8: 30 перекладається з грецького доксазо і означає удостоєний честі. Становище, на яке вибирається Церква, є дуже почесним. Жодна людина не могла навіть подумати, не те щоб претендувати на таку високу честь. Навіть наш Господь Ісус спочатку був запрошений, перш ніж міг цього прагнути. 

     Ми читаємо: Так і Христос, не Сам Він прославив [доксазо удостоїв честі] Себе, щоб первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Ось так небесний Отець удостоїв честі нашого Господа Ісуса, і подібним чином всі члени вибраного тіла, котрі мають бути співспадкоємцями з Ним, будуть по милості Єгови удостоєні тої честі.

      Церква, як і її Голова, відчуває початок тої честі, коли стає зачатою Богом до духовної природи через Слово правди (Як. 1: 18), і буде повністю прославлена, коли народиться з Духа, ставши духовними істотами на образ прославленого Голови. Ті, кого Бог може вдостоїти такої честі, повинні бути досконалими та чистими. 

     А оскільки по спадковості ми були грішниками, Він не тільки покликав чи запросив нас до цієї честі, але й забезпечив виправдання від гріха через смерть Свого Сина, щоб ми зуміли прийняти честь, до якої Він нас кличе.

Called, chosen, and faithful.

Bible17JulieF.jpg (2439 bytes)

    Вибираючи малу черідку, Бог оголошує дуже загальний поклик багато покликаних. Не всі є покликаними. Спочатку, в часи місії нашого Господа, поклик був обмежений до Ізраїлю по тілу. Але тепер всіх, кого тільки зустрінуть Божі слуги (Лк. 14: 23), треба заохочувати, спонукати (не примушувати) прийти на це особливе свято ласки. 

     Та навіть серед тих, хто чує і приходить, не всі є гідними. Є забезпечений весільний одяг (приписана праведність Христа), але деякі не одягнуть його і тому мусять бути відкинутими. 

      І навіть серед тих, що одягають цю одежу виправдання і удостоєні честі бути зачатими до нової природи, є такі, що нездатні  запевнити свій поклик і вибір через вірність своєму заповіту. А про достойних зявитись з Агнцем у славі записано: Ті, хто з Ним, покликані і вибрані, і вірні (Об. 14: 1; 17: 14).

The call is conditional.

Bible19Jerry.jpg (3525 bytes)

     Отже поклик є дійсним, Боже рішення вибрати і прославити Церкву є незмінним, але хто буде належати до того вибраного класу це залежить від певних умов. Всі, хто розділить передбачену честь, мусять виконати умови поклику. 

Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився (Євр. 4: 1). 

     Хоч велика ласка не залежить від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, все ж вона є для того, хто хоче, і для того, хто біжить, коли вони покликані. 

     Сподіваємось, ми довели Боже абсолютне право і доцільність робити зі своєю власністю все, що Він захоче, тож звертаємо увагу на те, що принцип, який характеризує процес дарування всіх Божих милостей, це загальне добро всіх.
There is no blending of natures.      Отже, вважаючи на підставі Святого Письма встановленим фактом те, що людська та духовна природи є окремими і відмінними (що суміш цих двох природ не належить до Божих намірів, але була б недосконалістю; що зміна однієї природи на іншу не є правилом, але винятком в єдиному випадку Христа), нам було б дуже цікаво дізнатись, як буде досягнута ця зміна, на яких умовах вона можлива і яким чином вона відбуватиметься.
The change of nature from human to divine is a reward.

Jesus37Resur.jpg (11749 bytes)
"He is risen."

     Умови, на яких Церква може бути піднесена з її Господом до божественної природи (2 Петр. 1: 4), точно такі самі, як умови, на яких її одержав Він. Це означає ступати Його слідами (1 Петр. 2: 21), віддати себе в живу жертву, як це робив Він, а тоді вірно виконувати цю обітницю посвячення, доки жертва не закінчиться смертю. 

     Така зміна природи з людської до божественної дається як нагорода тим, хто під час Євангельського віку жертвує свою людську природу, як жертвував наш Господь, зі всіма її інтересами, надіями та прагненнями (теперішніми і майбутніми) аж до самої смерті. 

     Вони пробудяться в воскресінні не для того, щоб з рештою людства мати частку в благословенній реституції до людської досконалості зі всіма притаманними їй благословеннями, а щоб розділити з Господом Його подібність, славу та радість як учасники з Ним божественної природи (Рим. 8: 17; 2 Тим. 2: 12).

The New Nature: Begetting, and then a Birth.

Baptism1.jpg (13827 bytes)
Water Baptism

     Початок і розвиток Нового створіння подібний до початку і розвитку людського життя. Як в першому випадку спочатку відбувається зачаття, а потім народження, так і в другому. Написано, що святі зачаті Богом через Слово Правди (1 Петр. 1: 3; 1 Ів. 5: 18; Як. 1: 18). 

     Це означає, що через Його Слово вони отримують від Бога перший імпульс в божественному житті. Коли вони щедро виправдані через віру в викуп, а тоді чують поклик: 

     Повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу [викуплену, виправдану, а значить] приємну Богові, як розумну службу вашу (Рим. 12: 1); і коли, слухаючись цього поклику, вони повністю посвячують Богові, як живу жертву, свою виправдану людську природу пліч-о-пліч з жертвою Ісуса, Бог приймає її. І саме тим кроком починається духовне життя. Вони відразу відчувають, що думають і діють так, як підказує їм новий [змінений] розум аж до розпинання людських бажань. З моменту посвячення Бог вважає їх новими створіннями.

Embryo "New Creature" development

Bible16Student.jpg (2841 bytes)

     Для цих зародкових нових створінь все старе [людські бажання, надії, плани і т.д.] минає, і все стається новим. Зародок нового створіння продовжує рости і розвиватись, тоді як стара людська природа з її надіями, цілями, бажаннями і т.п. розпинається. Ці два процеси відбуваються одночасно починаючись з часу посвячення і закінчуючись смертю людського та народженням духовного. 

     В міру того як Дух Бога продовжує через Його Слово все більше відкривати Його плани, Він оживляє навіть наші смертні тіла (Рим. 8: 11), роблячи їх здібними для Його служби. Але свого часу ми матимемо нові тіла духовні, небесні, у всіх відношеннях пристосовані до нового божественного розуму.

The First Resurrection      Народження нового створіння це воскресіння (Кол. 1: 18). Воскресіння цього класу називається першим (або відбірним) воскресінням (Об. 20: 6).

       Слід памятати, що до воскресіння ми не є дійсними духовними істотами, хоча з часу отримання нами Духа всиновлення ми такими вважаємось (Рим. 8: 23-25; Еф. 1: 13, 14; Рим. 6: 10, 11). 

     Коли ми в дійсності станемо духовними істотами, тобто коли народимось з Духа, ми вже не будемо тілесними, бо що ж уродилося з Духа є дух.

Consecration      Цьому народженню до духовної природи при воскресінні мусить передувати зачаття Духом при посвяченні, як і народженню тіла передує зачаття від тіла. Всі, що народжений від тіла на подобу першого Адама (земні), спочатку були зачаті від тіла. 

     Дехто ж був зачатий знову Духом Божим через Слово правди, щоб відповідного часу народитись від Духа в небесній подобі в першому воскресінні: І як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо [ми Церква] носити якщо тільки не відпадемо (1 Кор. 15: 49; Євр. 6: 6).

Renewing your minds – a transforming work
"I beseech you therefore, brethren, by the mercies of God, that ye present your bodies a living sacrifice, holy acceptable unto God, which is your reasonable service."
Romans 12:1
     Хоч прийняття небесного поклику і наше посвячення у відгук на нього може бути вирішене в один конкретний момент, все ж приведення кожної думки у відповідність з Божим розумом є поступовою працею, поступовим скеруванням в небесну сторону всього того, що по своїй природі схиляється до земних речей. 

     Апостол називає цей процес працею переміни, говорячи: Не стосуйтесь до віку цього, але перемініться [до небесної природи] відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість (Рим. 12: 2).

     Варто зауважити, що ці слова апостол не адресує невіруючому світу, але тим, кого він визнає за братів, що видно із попереднього вірша: Тож благаю вас, браття... повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові.
Transformation
of character and nature.

TabAltar.jpg (7871 bytes)
Altar of Sacrifice

 

 

 

 

Church1C.jpg (6466 bytes)

     В загальному вірять, що коли людина навернулась, тобто відвернулась від гріха до праведності, від невіри та опору Богові до довіря Йому, то це і є та переміна, про яку згадує ап. Павло. Дійсно, це велика зміна переміна, але не та переміна, яку має на увазі ап. Павло. 

     Це є переміною характеру, а ап. Павло говорить про переміну природи, обіцяну віруючим Євангельського віку на певних умовах, і він заохочує віруючих виконувати ці умови. Якби така переміна характеру не відбулася вже в тих, до кого він звертався, він не міг би називати їх братами братами, що мали для жертвування щось святе і приємне Богу. 

     Лише ті, що виправдані вірою в викуп, вважаються Богом святими та приємними. Переміна природи відбувається в тих, хто під час Євангельського віку представляє свою виправдану людську природу в живу жертву як і Ісус представив Свою людську досконалу природу в жертву, зрікаючись всіх прав і претензій на майбутнє людське існування, а також ігноруючи існуючими людськими утіхами, привілеями, правами і т.д.

       Першою жертвується людська воля, і з того часу нам вже не можна керуватися ні нашою власною, ні будь-якою іншою людською волею, а лише божественною волею. Божественна воля стає нашою волею, а людську волю ми вважаємо не нашою, а волею когось іншого, що має бути зігнорована і пожертвувана. 

     Коли божественна воля стає нашою, ми починаємо думати, міркувати та розсуджувати з божественної точки зору: Божий план стає нашим планом, а Божі дороги нашими дорогами. Ніхто не може повністю зрозуміти такої переміни, якщо з твердою вірою не представив себе в жертву і, відповідно, не досвідчив її на собі. 

     Раніше ми могли отримувати насолоду від чогось, що в дійсності не було грішним, оскільки світ і все, що в ньому доброго, було створене для людської насолоди (єдина проблема приборкувати грішні нахили). Але всі посвячені і перемінені зобовязані на додаток до намагання подолати гріх пожертвувати нинішні блага і посвятити всю свою енергію для служби Богу. 

     І хто буде вірний в службі та жертвуванні, той справді щоденно усвідомлюватиме, що цей світ не є його місцем відпочинку, і що постійного міста не має він тут. Серця та надії таких звернуться до спочинку, що залишається людові Божому. І ця благословенна надія в свою чергу збуджуватиме та надихатиме до дальшого жертвування.

"And be not conformed to this world;  but be ye transformed by the renewing of your mind, that ye may prove what is that good, and acceptable, and perfect will of God."
Romans 12:2

 

 

The "earnest" of our inheritance

SpiritF.jpg (1519 bytes)

     Таким чином, через посвячення оновлюється і перемінюється розум, і бажання, надії та цілі починають линути до обіцяних духовних і небачених речей, в той час як людські надії і т.п. вмирають. 

     Ті, хто так перемінився, або є в процесі зміни, вважаються новими створіннями, зачатими від Бога, і учасниками до такої міри божественної природи. Добре зауважте різницю між цими новими створіннями і тими віруючими та братами, що лише виправдані. 

     Представники останнього класу все ще з землі, земні, і (за винятком грішних бажань) такі надії, прагнення та цілі, як в них, будуть повністю задоволені в обіцяній реституції всього. Хто ж належить до першого класу, той не є з цього світу, як і Христос не був з цього світу, і їхні надії зосереджені на речах небачених, де Христос сидить праворуч Бога. 

     Перспектива земної слави, така захоплююча для земної людини, вже більше не може приносити задоволення тим зачатим небесною надією, тим, хто бачить славу небесних обітниць і оцінює відведену їм роль в божественному плані. Цей новий божественний розум є завдатком нашої спадщини повної божественної природи розуму і тіла. 

     Декого може трохи здивувати цей вираз божественне тіло, але нам сказано, що Ісус зараз є точним образом істоти Свого Отця, і що переможці будуть подібні до Нього, бо будуть бачити Його, як Він є (1 Ів. 3: 2). Є тіло звичайне [людське], є й тіло духовне (1 Кор. 15: 44). 

     Неможливо уявити собі ні нашого божественного Отця, ні нашого Господа Ісуса, як лише великі розуми без тіл. Вони мають славні духовні тіла, хоч ще й не виявилось, яка велика їх слава і це не виявиться доти, доки ми також не розділимо цю божественну природу.

Transforming of the mind –
gradual

Change of the body – instantaneous

     Хоч переміна розуму з людського на духовний відбувається поступово, зміна з людського на духовне тіло буде не поступовою, а миттєвою (1 Кор. 15: 52). Тепер же, як говорить ап. Павло, ми маємо цей скарб (божественний розум) в земних посудинах, але свого часу цей скарб буде у відповідній для нього славній посудині в духовному тілі.
Spiritual natures have a wider range of faculties than the human.

Sky4.jpg (24453 bytes)

     Ми дізнались, що людська природа подібна до духовної (Бут. 5: 1). Наприклад, Бог має волю, і її мають люди та ангели. В Бога є розум та память, і цим же володіють Його розумні створіння ангели й люди. В кожного з них той самий характер розумової діяльності. 

     Маючи однакові дані для міркування та будучи в подібних обставинах, ці різні природи здібні прийти до однакових висновків. Хоча розумові здібності божественної, ангельської та людської природ подібні, все ж ми знаємо, що духовній природі властиві набагато вищі і ширші можливості, ніж людській можливості, які, на нашу думку, є наслідком не різних здібностей, а ширшого обсягу тих же здібностей та інших обставин, за яких вони діють.

       Людська природа є досконалим земним образом духовної природи, маючи ті ж самі, але обмежені земною сферою, здібності і володіючи можливістю та вмінням розпізнавати за її межами лише те, що Бог вважає необхідним відкрити для користі та щастя людини.

We catch only glimpses of the divine wisdom, power and goodness.

Universe2.jpg (12908 bytes)

     Божественна природа є найвищим рівнем духовної природи. Якою ж безмірною є відстань між Богом та Його створіннями! Оглядаючи по Його волі панораму деяких Його величних діл, ми можемо вловити лише проблиски слави божественної мудрості, сили та доброти. Але ми можемо оцінити та збагнути славу досконалої людської природи.

     Добре усвідомивши це, ми в стані зрозуміти, як відбувається переміна з людської до духовної природи, а саме: через перенесення тих самих розумових здібностей у вищі умови. Одягнувшись в небесне тіло, ми матимемо небесні можливості, що притаманні тому славному тілу, а також круг думок та ширину можливостей, властиві йому.

     Зміна чи переміна розуму із земного до небесного, через яку посвячені зараз переходять, є початком тої зміни природи. Мова не йде про зміну мозку, ні про чудесну зміну його діяльності. Змінюється лише воля та нахили розуму. 

     Наша воля і почуття представляють нашу індивідуальність. Тому коли таким чином змінюється наша воля і почуття, ми перемінюємось і вважаємось як такі, що в дійсності належать до божественної природи.

       Правда, це лише дуже малий початок, але зачаття (ми це так називаємо) завжди є малим початком; і все ж воно є завдатком чи запевненням кінцевого результату (Еф. 1: 13, 14).

A change of nature does not cause a loss of identity.

 

     Дехто питає: як ми впізнаємо себе, коли перемінимось? Як ми тоді знатимемо, що є тими ж істотами, які жили, страждали і жертвували себе, щоб мати участь в цій славі? Чи будемо ми цими ж свідомими істотами? 

     Без сумніву, так. Якщо ми померли з Христом, ми також житимемо з Ним (Рим. 6: 8). Адже від змін, які щоденно відбуваються в наших людських тілах, ми не забуваємо минулого і не втрачаємо нашої індивідуальності.*

    *Наші людські тіла постійно змінюються. Наука заявляє, що через кожні сім років відбувається повна зміна в атомах, з яких складається наше тіло. 

Отже обіцяна переміна людського тіла на духовне не знищить ні памяті, ні індивідуальності, а, навпаки, збільшить їх силу і рівень.

 Можливості цього ж божественного розуму, який тепер нам належить (з цією ж памяттю, з цими ж розумовими здібностями і т.п.) будуть тоді розширені до безмірних висот та глибин, у відповідності з його новим духовним тілом. 

Тоді наша память зможе простежити весь наш життєвий шлях з самого раннього дитинства, і через порівняння ми зможемо повністю оцінити славну нагороду нашого жертвування. 

Але все це було б неможливим, якщо б людська природа не була образом духовної.

 

 

 

 

Jesus12Praying.jpg (8892 bytes)

     Ці думки допоможуть нам також зрозуміти, як Син після переміни з духовних умов до людських (до людської природи і земних обмежень) був людиною. І хоч в обох випадках це була та сама істота, однак в перших умовах Він був духовним, а в других людським. 

     Ці дві природи окремі та відмінні між собою, однак одна є подобою іншої, і ті самі властивості розуму (память і т.п.) є спільними для них обох. Тому Ісус міг усвідомлювати свою попередню славу, яку мав, перш ніж став людиною, і якої вже не мав, коли став людиною. 

     Це підтверджують Його слова: Прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав (Ів. 17: 5) славою духовної природи. І та молитва є більш ніж вислухана, враховуючи Його нинішнє піднесення до найвищого рівня духовного існування до божественної природи.

You who are consecrated, to which influences are you submitting?

"...Be ye transformed."

wpe6C3.jpg (3212 bytes)

     Повертаючись знову до слів ап. Павла, ми зауважуємо, що він не говорить: Не пристосовуйте себе до цього світу, але перемініть себе на божественну подобу. Він каже:  Не будьте пристосовані... але будьте ви перемінені (перекл. Короля Якова). Дуже добре сказано, бо ми не пристосовуємо, ні не перемінюємо самі себе. 

     Ми або підкоряємось, щоб світ пристосував нас до себе світськими впливами, світським духом, що оточує нас, або підкоряємо себе Божій волі святій волі чи Духу, щоб бути переміненими через небесні впливи, що ідуть через Боже Слово. 

     Ви, що посвятились, яким впливам ви підкорюєтесь? Перетворювальні впливи ведуть до жертвування і терпінь теперішнього дня, але кінець є славним. 

     Якщо ви розвиваєтесь під цими перетворювальні впливами, то кожен день переконуєтесь, яка добра, приємна та досконала Божа воля.

     Нехай кожен, хто поклав все без залишку на жертовний вівтар, завжди памятає, що хоч Боже Слово містить і земні, і небесні обітниці, нам належать лише останні. Наш скарб знаходиться в небі, тож хай і наші серця постійно будуть там. 

     Нас покликано не просто до духовної природи, а до найвищого рівня духовної природи, до божественної природи ліпше понад ангелів (2 Петр. 1: 4; Євр. 1: 4).

Sky3F.jpg (2214 bytes)      Цей небесний поклик обмежується Євангельським віком: його не було перед ним і він припиниться з його закінченням. Перед небесним покликом був земний поклик, хоч і не до кінця зрозумілий, і нам сказано, що він продовжуватиметься після Євангельського віку. 

     Життя [для відновлених людських істот] і безсмертя [нагорода, по яку біжить тіло Христа] були виведені на світло під час цього віку (2 Тим. 1: 10). І людська, і духовна природи будуть славні в своїй досконалості, але окремі та відмінні. 

     Немаловажною рисою слави довершеного Божого діла буде прекрасна різноманітність та чудова гармонія всього живого та неживого гармонія один з одним та гармонія з Богом.

 

StarBlueMtnRockF.jpg (6112 bytes)

Божа Церква

Вставай, Сіоне, заспівай

Про радість неземну.

Належить Богові хвала,

Він дасть тобі тріумф.

О Церкво Божа, пробудись!

Ось світло бє згори.

З землі та пилу обтрусись, 

До слави близько ти.

Бог в Своїй силі підійме

Тебе високо в виш,

Він плач у щастя оберне,

Печаль свою облиш.

У сяйний стрій вдягни себе,

Свій одяг чистим май.

Цар поведе шляхом тебе

В святий безпечний край.

Universe1F.jpg (10592 bytes)

 

To Return to Home Page
click on Chart

HomeSymbol.jpg (6039 bytes)

Send E-Mail to